«Харківська область для НУ – стратегічна»

Пане Ярославе, під час нинішньої виборчої кампанії і НУНС і БЮТ активно борються за Харківщину – область, де виборці багато років поспіль підтримують Партію регіонів. Хто перемагає у цій боротьбі?

Харківська область зараз для «Нашої України» - одна із стратегічних. Це правда. Ми ж реалісти і прекрасно розуміємо, що похитнути позиції ПР і значно покращити позиції НУ в Донецькій і Луганській областях на цих виборах проблематично. А от у Харківській області треба і можна боротись, щоб змінити ситуацію на нашу користь.

Розумієте, після загибелі Євгена Кушнарьова позиції Партії регіонів у Харкові значно похитнулись. У місті розгорнулась міжусобна боротьба серед різних течій цієї партії за політичну спадщину Євгена Петровича. Є група Салигіна, є група Добкіна з Кернесом, є групи, окремо орієнтовані на Київ, інші - окремо на Донецьк. Що стосується виборців НУ чи БЮТ, то трагічна загибель Євгена Кушнарьова для них практично нічого не змінила.

«Наша Україна» активно спокійно займається справами і вчинки самі за себе свідчать. За два з половиною роки, які працює наша команда на чолі з Арсеном Авковим , в області газифіковано будинків більше ніж за попередні роки існування Незалежної України. Почала діяти програма по виділенню землі для сільської інтелігенції. Тепер не тільки люди, що були колгоспниками, але й сільська вчителька чи фельдшер зможуть мати свою латку землі.

Зараз Арсен Борисович - найбільш рейтинговий і найвпливовіший політик Харківської області. При чому, його відрив від основних опонентів – Салигіна, Добкіна, Кернеса - колосальний. Більше того, з думкою цього політика рахуються не тільки люди в області, а й в Києві. При чому, як наші соратники, так і опоненти.

Наскільки сильні чи слабкі позиції НУ-НС в області?

На минулих виборах ми набрали 6%. Цього року плануємо покращити наш результат. Не питайте наскільки, бо все рівно не скажу. За нашими прогнозами, сумарний результат демократичних сил в Харківській області буде приблизно такий самий, як у ПР.

Незадоволення харків’ян міським головою та секретарем міськради – вагомий аргумент на користь НУНС, який активно використовується у передвиборчій боротьбі. Крім Арсена Авакова хтось ще з «нашоукраїнців» претендує на пост мера, якщо дострокові вибори міського голови Харкова все ж відбудуться?

(Сміється) А ви впевнені, що Арсен Борисович на цю посаду претендує? Головне, що ми зробимо все для того, щоб достроково припинити повноваження Харківського міського голови Михайла Добкіна і секретаря харківської міської ради Генадія Кернеса. А питання кандидатур – похідне.

Ваша сфера відповідальності у обласній держадміністрації – залучення інвестицій у область...

Інвестиції – це один з багатьох напрямків, які я курую. Крім зовнішньоекономічних зв’язків у сфері моєї відповідальності головне управління економіки, управління внутрішньої політики і відділ у справах релігії. Вибачте, я вас перебив. Що ви хотіли запитати про інвестиції?

Який інвестиційний проект вважаєте найвдалішим?

Якщо говорити про вдалі інвестиційні проекти, то можу навести як приклад програму по створенню індустріально-промислової зони «Рогань». По суті, створення такої зони - прецедент для України, хоча весь світ працює за схемою, коли за містом виділяється 100 чи 200 га землі, щоб побудувати виробниче приміщення. Мені приємно, що я очолював команду фахівців, яка над проектом працювала.

Крім того, Харківська область зараз посідає 2 місце за обсягом іноземних інвестицій після Києва. Коли ми починали працювати, ця цифра була до 500 млн. доларів, зараз – 1 мільярд 200 мільйонів. До того ж, динаміка у нас найбільша у країні. Економіка області розвивається позитивно. За всіма більш ніж 30 показниками Кабінету міністрів - починаючи від розвитку малого підприємництва і закінчуючи кількістю робочих місць, ми на лідируючих позиціях. Це успіх всієї нашої команди, хоча я теж доклав до цього чимало зусиль.

Ваші політичні опоненти неодноразово обвинувачували НУНС у нечесних методах боротьби під час виборчої кампанії, використанні чорного піару, провокаціях. Останні новини з Харкова - харчові пайки, які ніби то НУНС роздає, щоб за вас голосували.

Що стосується харчових пайків, то в цьому обвинувачували БЮТ. А якщо говорити про чорний піар, то НУНС в Харківській області цим не займається принципово. По-перше, це неетично, по-друге – малоефективно. Після війн компроматів у людей виробився імунітет на ці речі, тому використовувати такі методи - тільки неприємність опонентам робити, але не більше.

Навпаки, на цих виборах НУНС отримала величезну хвилю чорного піару, направленого проти нас. Це і газети без вихідних даних, підроблені під наші партійні, чи взагалі неіснуючі газети. Наприклад, «Харківський націоналіст», де різко націоналістично і радикально висвітлюється діяльність Президента Віктора Ющенка, «Нашої України» і всіх наших лідерів.

Ще один приклад – підробки запрошень на зустрічі із В’ячеславом Кириленком чи Юрієм Луценком. Треба віддати належне опонентам, вони спрацювали дуже оперативно. Може, через день після того, як ми почали роздавати наші офіційні запрошення, вони зробили фальшиві запрошення, на якому анонсувався мітинг із Юрієм Луценком як зустріч із катом Євгена Кушнарьова.

«Я чудово розумію відповідальність, пов’язану з моїм прізвищем»

Два роки тому відразу після вашого призначення на посаду заступника губернатора в інтерв’ю «Главреду» ви сказали, що не зовсім впевнені, що зявились в українській політиці. Чи є така певність зараз?

Так, тепер я думаю, що це можна констатувати як доконаний факт.

Які ж найбільші досягнення політика Ярослава Ющенка?

Голова обласного осередку НУ, депутат обласної ради, керівник фракції НУ в обласній раді, чотири виборчих кампанії за плечима – 2002, 2004, 2006, 2007 рік. Мабуть, для мого досить молодого віку це немало... З іншого боку, чого хизуватись? Я ж не Янукович, щоб казати, що з моїм приходом ВВП виріс у кілька разів.

Пане Ярославе, якби ваше прізвище було не Ющенко, чи могли б ви стати віце-губернатором однієї з найбільших областей країни у 25 років і впевнено констатувати, що ви політик?

Ви не перша, хто ставить мені таке запитання. Якби у мене було інше прізвище, то я, можливо, не був би на Говерлі у момент започаткування блоку Віктора Ющенко «Наша Україна».

Якби у мене було інше прізвище, можливо, я б не долучився у 2002 році до будівництва штабу блоку у Харкові. А потім, пізніше у 2004 році не познайомився б з Арсеном Араковим, з яким ми пліч о пліч пройшли дуже непросту президентську кампанію. Та й багато чого іншого могло б не бути.

Знаєте, я чудово розумію всю відповідальність, пов’язану з моїм прізвищем. Моє життя, хочу я того, чи не хочу, завжди під об’єктивами. Я дуже обережно ставлюсь до своїх вчинків, висловлювань і дій.

Хто для вас є авторитетним політиком?

Не буду оригінальним – Віктор Ющенко, Петро Ющенко і Арсен Аваков.

Дійсно, не оригінальна відповідь – батько, дядько і...

У мене немає дядька, у мене є Президент України. Як у всіх нас.

Безумовно. Але все ж ви племінник Віктора Андрійовича Ющенка. Хіба можна розділити такі близькі родинні зв’язки і політику?

Звичайно. І дуже чітко. Ми зустрічаємось з Віктором Андрійовичем дуже рідко. Я можу іноді заїхати на кілька хвилин перед тим, як він їде на роботу. Чи вже після роботи, щоб викласти якусь проблему, якесь питання. А так щоб в гості ходити, то хіба раз на рік – на Різдво чи на День народження.

Який подарунок Віктора Андрійовича для вас найдорожчий?

Колись, як він ще працював у Нацбанку, то подарував мені книгу з економіки. «Ярославу. Щиро...» - підписав. Я в той час навчався на економічному факультеті Харківського університету. Книга мені дуже знадобилась під час навчання.

У передвиборчому списку НУ-НС Ярослав Ющенко посідає 87 позицію. У якому комітеті ВР себе бачите, якщо пройдете до парламенту?

Це питання поки що відкрите. Точно можу сказати, що не в комітеті з паливно-енергетичного комплексу. Буду працювати, як кажуть, «де буду партії потрібен».

«Ми з Аваковим обіцяли два ящики шампанського Безсмертному»

До речі про партію. Коли Роман Безсмертний йшов із посади голови політради партії НУ, ви йому пропонували ящик шампанського виставити, щоб він лишився. Скільки зараз готові дати, щоб Роман Петрович повернувся?

( Сміється) У-у-у, які ви поінформовані. Хоча, все було не зовсім так. По-перше, не ящик шампанського, а два. По-друге, ми з Аваковим шампанське обіцяли з нагоди початку нового етапу в житті Романа Петровича і на знак шани до його попередньої роботи. Ви мене згадкою про цю історію засоромили - ми ж шампанське так і не передали, все ніяк не довеземо.

Вибачте, якщо поставила вас у незручне становище. Проте ви так і не відповіли на попереднє запитання...

Наполягаєте? Я не відповів на ваше запитання, бо воно некоректне. У Романа Петровича зараз прекрасна робота у Секретаріаті Президента. Що стосується партії, то і Роман Безсмертний, і Віктор Балога, і Вячеслав Кириленко працювали дуже потужно і їхня партійна робота нарікань не викликала. Порівнювати їхню роботу не можна, бо кожен, працюючи дуже потужно і самовіддано, на кожному етапі щось партії дав. А щоб хтось повернувся? Є так як є.

Ви відповідаєте так, бо ваш батько Петро Ющенко був одним із тих, хто активно рекомендував Віктору Ющенку кандидатуру В’ячеслава Кириленка на посаду глави партії?

Мій батько не ходив до Президента і не пропонував: «Давайте візьмемо В’ячеслава Кириленка главою партії». Мій батько – один зі ста, хто підтримував кандидатуру Кириленка. Батько взагалі дуже обережно ставиться до того, що він каже Президенту. Він сто разів подумає перед тим, ніж щось сказати. А Кириленка мій батько дуже поважає як українського політика молодої хвилі. Я відповів на ваше запитання?

Так. Дякую. Спростуйте чи підтвердьте чутки про те, що ви і були серед тих політиків «молодої хвилі», які потенційно могли очолити партію «Наша Україна».

Мені ніколи цього не пропонували. Ні з якого боку. Це було б неправильно. На цьому етапі у всякому разі. Так питання ніколи не стояло і не стоїть, а якби стояло, то я б відмовився.

Тому що ваше прізвище Ющенко?

В першу чергу так.

«Не всі рішення приймаються у Ющенків на кухні»

Ви живете в одній квартирі з батьком?

Фактично. Минулого тижня святкували його день народження втрьох – батько, я і моя дружина. Їли смажену качку з медом, яку дуже смачно готує моя дружина.

Про що говорите зазвичай, коли разом збираєтесь?

Про життя-буття. Про політику, звісно. Куди ж ти її дінеш?

Іншими словами, багато рішень української політики приймається у Ющенків на кухні...

Говорити так – м’яко кажучи, перебільшення. Так говорити не можна. Рішення не приймаються у Ющенків на кухні.