Святослав ЦЕГОЛКО . Ваш слоган передвиборної кампанії "Закон для всіх один". Це єдиний слоган, з яким ви ідете на вибори?

ЮРІЙ ЛУЦЕНКО: Це не єдиний слоган. Є інші, скажімо, для людей, а не для політиків, є інші більш локальні. Але ключем нашої кампанії, ключовою ідеєю дійсно є наведення законності, коли закон буде один для всіх – для простих людей і для політиків, в тому числі депутатів.

Це гасло стало вразливим після того, як Партія регіонів, а також представники коаліції почали збиратися у вересні в Верховній Раді з запрошенням до опозиції: якщо ви хочете щоб закон для всіх був один, скасуйте разом з нами пільги для депутатів вже зараз.

Це гасло не може бути вразливим, бо воно є ключем до змін в Україні, незалежно від того, хто його експлуатує, хто про нього говорить. Мало того, якщо закон один для всіх, то треба пам’ятати про рішення Конституційного суду, згідно з яким Верховна Рада України є повноважною лише тоді, коли є понад 300 депутатів. Як відомо, понад 150 депутатів склали свої повноваження і забрали трудові книжки. Тому під куполом Верховної Ради за бюджетні кошти просто пройшов вечір пам’яті поезії Олександра Мороза і не більше того. На жаль, Верховної Ради, як інституції, ми не маємо. Ми маємо набір депутатів, це правда, поки наступні не приймуть присягу, але Верховної Ради нема. І проводити там будь-які вечори спогадів тіней є просто не по-державному, вони дискредитують парламентаризм як ідею. А Партія регіонів побудувала свою кампанію на доведенні д абсурду будь-яких ідей. Наприклад, скасування пільг народних депутатів – вони пропонують їх переселити у гуртожиток. Я б дуже хотів дізнатися, хто буде жити над Януковичем, ну, заливати його водою, створювати всі йому комунальні проблеми. Але це абсурд – вести кампанію на такому примітивізмі. Мова йде про одне – менше, ніж через 30 днів зберуться новообрані депутати. Якщо Партія регіонів відповідальна політична сила і чує так само як і ми вимогу від Харкова до Закарпаття, від Сум до Вінниці скасувати депутатську недоторканність, вони мають сказати: ми прийдемо і в жовтні місяці це зробимо, на легітимній сесії легітимного парламенту.

Ну, вони це, зрештою, і підтверджували так само. Зараз вони виступили ще з однією ініціативою – провести референдум щодо російської мови. Це як відповідь на ініціативу президента і лідерки Блоку Тимошенко провести референдум щодо змін до Конституції.

Ні, я думаю, це не ця відповідь. Бо і Тимошенко, і Ющенко говорили про необхідність нової Конституції давно. Ще в січні місяці "Народна самооборона" говорила про необхідність перезавантаження системи влади. Я щасливий, що нас почули такі високі політики, як президент і Юлія Володимирівна. А реакція Партії регіонів через те, що вони бачать реальні соціологічні рейтинги. Вони бачать, що "синій" табір програє "помаранчевому" і починають знову повертатися до тих розкольницьких ідей, які колись були нам ззовні впроваджені в Україну і довели до жорсткого соціального протистояння. Їм немає чим крити на закиди того, що вони не виконали жодного із своїх передвиборчих обіцянок. І вони знову збурюють людей і доводять чужі ідеї до абсурду.

Повертаючись ближче до вашої програми. Все-таки можливий референдум одночасно, той, який пропонує президент, і той, який пропонує Партія регіонів?

Я вважаю, що саме президент пішов вірним шляхом. Бо той шлях, який обрав БЮТ, дійсно міг би наразитися на питання, які можуть зашкодити українській державності і соціальному спокою держави. Президент говорить про формування національної конституційної ради з числа фахівців. Це дуже важливо – аби наступну Конституцію писали не політики під себе, під свої крісла, під своїх вождів, уявляючи де буде любимий керівник відповідної партії чи політичної сили, а фахівці. Після цього, очевидно, він винесеться на всенародний референдум і буде затверджений всенародно, аби там була повністю збалансована система влади, яку читає однаково і влада, і опозиція. І це був би новий суспільний договір між населенням і політиками, яких вони наймають до роботи на 5 чи на 3 роки".

Ви зараз дуже критично говорите і зазвичай щодо Партії регіонів. Це означає, що і надалі коаліція з цією політичною силою для блоку "Наша Україна – Народна самооборона" виключена?

Я звичайно знав про це запитання і чую про різні чутки з цього приводу, які розглядаю виключно як провокації і брехню. Ось угода про створення блоку "Наша Україна – Народна самооборона" 9 демократичних партій. Ось на цій сторінці написано: "Зобов’язуючись у Верховній Раді України VI скликання не формувати коаліцію з партіями, що належали до складу правлячої коаліції у Верховній Раді V скликання – "Регіонами", комуністами, соціалістами. Чорним по білому. Тому будь-які чутки, з якого б табору вони не виходили, про можливу широку коаліцію, є виключно брехнею і провокацією. Широкої коаліції з Партією регіонів і їхніми сателітами з лівого табору не буде. Ми маємо єдиного політичного союзника, який має назву Блок Юлії Тимошенко. Ось договір про об’єднану опозицію, достатньо грубий текст. Він передбачає спільну діяльність і взаємонепоборювання при певній акуратній, цивілізованій політичній конкуренції серед свого електорату з Блоком Юлії Тимошенко. І я ні на хвилину не сумніваюся в тому, що саме разом з ними ми створимо більшість у наступному парламенті і створимо спільний демократичний проукраїнський уряд.

Папочка синя.

Папочка, ну, яка передали з БЮТ, така вже є, бачте. Але питання ж не у кольорах. Я також, наприклад, ношу синю сорочку. Але тут головне, що внутрі, а не що показово.

Це жарт. Чому ця угода до сих пір не оприлюднена, з Блоком Юлії Тимошенко?

Чому? Вона оприлюднена ще в лютому місяці. В лютому місяці "Наша Україна" і БЮТ підписали цю угоду і цей текст немає нічого секретного. Тут мова йде про ті заходи, які ми будемо чинити спільно при владі. Тут розписане, якщо ви бачите, наприклад, справедливе, неупереджене, доступне судочинство. Тут бачу боротьбу з корупцією, тут бачу систему управління, конкурентоспроможна національна економіка. Це план дій об’єднаної опозиції, яка прийде через вибори до влади і буде впроваджувати свою політику.

Не боїтесь, що Партія регіонів або хтось з членів теперішньої коаліції може у відповідь на створення цієї одноколірної коаліції, "помаранчевої" коаліції, можуть так само як і ваші політичні сили написати зави народні депутати про складення з себе депутатських повноважень, і таким чином через рік чи коли зробити Верховну Раду неповночинною?

Ну, по-перше, Верховна Рада після свого дострокового обрання рік не може бути розпущеною.

Через рік, наприклад.

Якщо вона зробить це через рік, нічого страшного, ми підтвердимо свою перемогу через рік. Я взагалі не вважаю за трагедію дострокові вибори. Навпаки, вважаю, необхідно внести зміни до Конституції, аби парламент обирався не більше ніж на 3 роки і щоб депутати могли бути депутатами не більше двох каденцій підряд. Я думаю, що такі динамічні зміни політикума – дуже важливий момент, коли Україна потребує швидких змін, швидких трансформацій і дуже тісної комунікації між виборцями і тими політиками, яких вони наймають. Але я не бачу підстав для розпуску. Я казав давно вже ту фразу. Я, наприклад, домовився з Жванією, що він не буде скуповувати депутатів Ахметова для нашої більшості. І ніякої підстави для розпуску парламенту через політичну корупцію не буде.

Тільки з ним домовилися чи з іншими багатими представниками "Нашої України" теж?

Ні, це я жартую. Але насправді ми ніколи не займалися цією дурнею. Є волевиявлення, люди хочуть, аби стільки-то депутатів представляло їхній інтерес в парламенті. І перекуповувати депутатів, отримувати перебіжчиків з фракцій – це є такі самі фальсифікації, як фальсифікації 2004, коли у людей крали голоси. Яка різниця, коли їх вкрадуть – до виборів чи після? Ми ніколи не займалися цим, бо ми в душі є демократами і вважаємо, що Партія регіонів, наш опонент, при всьому тому представляє майже кожного третього українця. Це неприємно нам політично, але з цим треба рахуватися, бо це відповідальні політики загальнонаціонального масштабу. Ми так маємо підходити до політики. І просто примушувати їх або спокушати їх переходити в інші фракції – це неповага до українців, які голосують саме таким чином. Ми повинні своїми справами переконувати цих українців, що краще життя дасть наша політична ідеологія, наше бачення європейського розвитку України. Але перекуп депутатів нічого не дає, крім безвідповідальності, хаосу і просто такої культури політичної корупції, яка на жаль, насаджується нинішньою владою".

Ви згадали про гроші і про тих, хто може купувати. Скажіть, хто фінансує виборчу кампанію блоку "Наша Україна – Народна самооборона"?

Нашу виборчу кампанію фінансує наш виборчий фонд. Він достатній для того, щоб проводити повноцінну кампанію".

А хто наповнює фонд?

Це не моя компетенція. Спитайте у начальника штаба, ним є Віктор Балога, поговоріть з ним. Я, чесно кажучи, ніколи фінансовими питаннями ні в "Самообороні", ні в "Нашій Україн", ні тим більше в об’єднаному блоці не переймався.

У вашому списку є люди, які здатні фінансувати виборчу кампанію, у них є кошти для цього. Ви мабуть для себе розбиралися, хто можуть бути ці люди?

Звичайно, я бачу, що в нашому списку є люди не бідні, як і люди середнього достатку. В даному випадку важливо хто ким керує. В даному випадку політичне керівництво – а воно очевидне і ми бачимо його в п’ятірці, в десятці – приймає ключові рішення. А щодо наповнення фінансового, знову ж таки, відсилаю вас до керівництва штабу. Я сьогодні знаю лише про те, що фінансів впритик, але достатньо для того, щоб проводити оптимальну виборчу кампанію".

Експерти кажуть, що серед прізвищ людей, які фінансують виборчу кампанію, є Давид Жванія. Хто ще?

Ні, Давид Жванія був спонсором громадської організації "Народна самооборона" і з січня по травень місяць ми дійсно піднімали суспільство, будили українця на те, аби він захищав свої права, вимагав від політиків відповідальності і припинення політичної корупції, саме за допомогою Давида. Це правда. А щодо внеску в спільний виборчий фонд нашого блоку від Давида Жванії мені нічого не відомо. В даному випадку хочу сказати про те, що я знаю, дійсно, у нашому списку, в "Самообороні" в цій частині є виключно Жванія, який є людиною не бідною. Але я до сих пір пам’ятаю ту фразу, яку він мені сказав, коли прийшов в офіс і заявив, що буде підтримувати "Народну самооборону". Його слова, мені здається, достатньо зрозумілі. Він каже: "Можна жити у великому багатому будинку, але сміття викидати через вікно на вулицю. А можна пам’ятати, що це твоя вулиця, це твоє місто, твоя держава. І я хочу, щоб в Україні було не соромно бути багатим. Я хочу, щоб тут було зручно робити бізнес для всіх інших, хто цим буде займатися, і не боятися влади, яка з завтрашнього дня може помінятися і розчавити тебе. Я хочу спонсорувати громадянське суспільство". Він це робив і я йому за це вдячний. Я думаю, що це далекоглядна політика людини, яка прийшла у політику з бізнесу і можливо туди ще повернеться. Але наразі він є рядовим кандидатом в депутати від нашого блоку і про його фінансові вливання мені не відомо".

У вашому списку є ще один рядовий кандидат – Ігор Палиця, керівник "Укрнафти", якого пов’язують з іншим бізнесменом Коломойським.

Судячи по тому, що засоби масової інформації Коломойського активно підтримують дещо іншого кандидата, хоча і не нашого політичного опонента, а навпаки союзника, я думаю, можна зробити висновки. Стосовно пана Палиці, то я можу перелічити і інших людей, досвідчених в своїх сферах. Можемо говорити про Омельченка, можемо говорити про Стельмаха, можемо говорит про Москаля, у тому числі і про Палицю. Люди, які мають колосальний досвід в своїй сфері.

І кошти для того, щоб фінансувати виборчу кампанію.

Не готовий сказати. Я ще раз кажу: це не моя компетенція. Не тому, що я ховаю відповідь. Я просто її не знаю. Повірте, я живу в автомобілі і на сценах. Я сьогодні провів уже понад 250 зустрічей з людьми в різних областях України, в містах і містечках. І чесно кажучи, я фінансовими питаннями ніколи не вмів займатися та й не хочу того вчитися. Це якраз те, чого я не вмію, і воно мені не потрібно в політиці. Ще раз кажу: можете відкрито підійти до керівника нашого штабу і дізнатися про легальні потоки коштів. Я хочу тут нагадати, що наші політичні сили, принаймні "Наша Україна" і "Самооборона", є чи не єдиними в країні,у яких все фінансування штабів проходить чисто, з сплатою податків. Наприклад, в "Нашій Україні" ви зайдіть в будь-який обласний офіс і побачите, що вони отримують зарплату не в конвертах, а абсолютно чисту, із сплатою відповідних податків. Це важко для цієї політичної сили, але тим не менше це законно і правильно. Так мусить бути у всіх. Тому ви можете спокійно звернутися і отримати легальну інформацію у тих, хто цим питанням опікується.

Якщо ми вже заговорили про чистоту. Чи готовий Юрій Луценко оприлюднити свою декларацію про доходи? "5 канал" запитує в лідерів політичних сил, у більшості, які йдуть на вибори, про те, чи готові вони оприлюднити. Якщо так, у вас, виявляється, уже...

ЮРІЙ ЛУЦЕНКО: "Бачите, ви сказали про вашу практику такого запитання тільки сьогодні зранку і я взяв лише чорновик, перепрошую. Це декларація, яку я заповнював коли..."

За який це рік?

Це за 2006 рік, я поступав на роботу радника президента в лютому місяці і заповнював цю декларацію. Вона ще від руки, тому прошу вибачення за недосконалість.

Можете її глядачам показати.

Отже, ми показуємо ключові доходи, одержані з джерел в Україні та за її межами. Значить, мій сукупний – зарплата в 303 тисячі гривень і разом із матеріальною допомогою складає 352 тисячі гривень. Дружини доходи від підприємницької діяльності – 382, і заробітна плата 10. Разом складає 393 з копійками тисячі гривень. Разом, очевидно, ми заробили порядка, 393 плюс 352, понад 750 тисяч гривень. Це наші доходи. Далі майно, все інше, тут сплошні прочерки. Дійсно маємо, Ірина мала "Рено", а я ще мав 2 "Газелі" – це у мене ще від виборчої кампанії президентської залишилися агітаційні автомобілі, 2 "Газелі". Син має мотоцикл "Ямаху". Ну, от власне все. Да, ще я маю ще собаку спаніеля. Це така моя нерухомість. Тому в даному випадку я не бачу нічого поганого, але наголошую на необхідності введення обов’язкового, законом визначеного принципу декларування доходів і видатків політиків, чиновників, принаймні керівного складу, першої-третьої категорії держслужбовців, правоохоронців і суддів, принаймні їхнього керівного складу, і членів їх сімей. Це надзвичайно важливо.

Ваші опоненти говорили про те, що нібито родина Луценків заробляє набагато більше, ніж, і оприлюднювалися суми, які більші, ніж ви показуєте в декларації.

Я вже неодноразово розказував історію з цими мобільними телефонами, коли мені зателефонував один із журналістів і спитав як називається фірма дружини. І я їй кажу: чесно кажучи, до кінця не знаю. "Українські новітні технологічні системи", я так сказав. Виявляється, це були телекомунікації, але слово вони розшифрували як 2 – ТС абревіатури, УНТС. Чесно кажучи, не впевнений, що кожен знає абревіатуру цих фірм, де працюють їхні близькі. Але в даному випадку важливо інше. Коли уже газета "Сегодня" порозписувала про якісь сотні мільйонів прибутків, які мала дружина Луценка від міліції, про якогось спеціального провайдера чи оператора зв’язку міліцейського, я в кінці-кінців не витерпів і потелефонував директору підприємства, на якому моя дружина працює, і спитав: Олександре, скажи мені, будь ласка, все ж таки, скільки телефонних трубок з міліцейського бюджету ви обслуговуєте. Він каже: серед декількох тисяч абонентів, які у нас обслуговуються на фірмі, бо вони є провайдерами "UMC", аж 38 телефонних трубок з МВС. Як ви розумієте, 38 трубок по безліміту – це коштує ну просто мізер у будь-якому варіанті, не підлягає ні під які тендера. Просто у них скидки більші, ніж дає будь-яка корпоративна сітка, причому легально. Бо так звані корпорації в Україні існують і не сплачують пенсійних, наприклад, відрахувань. Вони були єдиними першими легальними провайдерами "UMC" – це єдине, що я знаю про бізнес дружини. І коли я дізнався про ті 38 трубок, то зрозумів, що це чергова мильна бульбашка, яка викидається просто для того, щоб дискредитувати людину, яка говорить про антикорупційні підходи. Думаю, що цим все сказано.

Повертаючись до списку виборців, до тих, хто є серед кандидатів від блоку "Наша Україна – Народна самооборона". У вас в списку є колишній мер Києва Олександр Омельченко. Для чого він є в цьому списку? Експерти кажуть, що для того, аби Луценко пізніше боровся за крісло мера столиці.

Експерти, як завжди, не зовсім точні, хоча напрямок думок правильний. Серед основних завдань блоку є проведення дострокових перевиборів не тільки в Верховну Раду, але і в двох українських столицях – Києві і Харкові. Там демократія продемонструвала, що демократія, крім всього, ще і право на помилку. Сьогодні понад 80% населення цих мегаполісів категорично не сприймає діяльність на посадах обраних міських голів. Очевидно, людей не треба карати на 5 років такою бурхливою діяльністю, тим більше, очевидна корумпована складова їхньої роботи. Тому ми беремо на себе зобов’язання, і домовилися про це із БЮТ, зорганізувати спеціальний закон про перевибори в цих двох мегаполісах України. Очевидно, це моя єдина ціль. Але їй слугує в тому числі і об’єднання всіх впливових політиків навколо її реалізації. Я Омельченко пропоную не в мери. Це відповідь тим багатьом, хто незадоволений його появою в наших списках. Я хочу, аби ми не повторили помилку космічних виборів, коли демократичні або принаймні не космічний електорат був роздріблений в Києві серед різних кандидатів. В результаті потрапила випадкова людина, яка тепер панує в Києві. Отже, я мав сконсолідувати всі голоси. Згідно останніх опитувань, буквально цьогомісячних, Омельченко має найвищий рейтинг популярності в Києві. Подобається це комусь, не подобається, сприймають вони це чи ні.

Найвищий серед "нашоукраїнців"?

Серед кандидатів у мери. 20% підтримують діяльність Олександра Олександровича. Я маю рахуватися з тим, що кожен п’ятий киянин може покласти свої голоси в демократичну копилку і привести до зміни корумпованого керівництва Києва. Я це зробив. Тому Омельченко знаходиться тут, аби ми досягли мети про перевибори в Києві. Чим більше голосів буде віддано за наш блок, тим більше імовірним є закон про дострокові вибори в Києві. От моя логіка. Коли питають про мерські амбіції, я кажу: моя єдина амбіція – добитися дострокових виборів в Києві. Я вважаю, що кандидатом на мера має бути узгоджена кандидатура від демократичних сил. Мало того, я вважаю, що вибори в таких крупних містах – понад 200 тисяч – мають проводитися за двохступеневим рівнем, щоб випадкова людина не вискочила через розпорошеність серйозних людей. В даному випадку як вирішать демократичні сили змінити закон, кого вони виставлять кандидатом, той і буде. Наразі я маю єдину амбіцію – аби дострокові вибори в Києві сталися ще цього року.

Якщо будуть відбуватися ще цього року, Юрій Луценко буде кандидатом?

Якщо команда прийме таке рішення, я не проти. Але для цього треба узгоджена позиція і БЮТ, і всієї команди 9 демократичних партій, що об’єдналися в мегаблок".

Ви також під час передвиборної кампанії, своїх турів регіонами заявляли, що готові на 3 місяці повернутися в крісло міністра внутрішніх справ.

"На два".

На 2 місяці. Для чого?

Ні, я казав дещо по-іншому. Просто журналісти шукають сенсації і пояснили саме так. Я казав, що дивлячись на те, що зараз відбувається в МВС, як знову запрацювали корумповані схеми, як знову продаються посади і звання, як "полосаті ложки" знову оббирають людей на дорогах, як знову почалися катування в СІЗО, мене беруть чорти і я по ночам думаю про те, що хоча би на 2 місяці повернутися, аби дочистити те, що не дочистив, додавити те, що не додавив. Це правда, бо я мав всього реально рік роботи по налагодженню нової системи міліції, яка припинила в більшості своїй корумповані або комерційні завдання, які їм нав’язували політикани. Але в даному випадку вони знову всі відроджені. Звичайно, мені по-людськи хочеться просто повернутися і вичистити той нафталінний запах "кучмізма", який знову панує в центральному апараті МВС. Те, що вони сьогодні витворяють – абсолютно те саме, що й в 99, в 2000, в 2001, в 2003. Це та сама команда. Там весільний генерал Цушко, який нічого не вирішує. Там сидять люди, які робили все те, що довело до повстання людей під час "помаранчевої" революції. І сьогодні знову ці схеми відроджуються. Ясно, що мені хочеться повернутися і дати цьому край. Але, знову підкреслюю, на сьогоднішній день я маю єдину амбіцію – я перший номер в списку "Нашої України – Народної самооборони", єдине, що я хочу – це максимального результату на виборах для демократичних сил, аби вони мали більшість у парламенті. І друге моє бажання – аби блок "Наша Україна – Народна самооборона" мав серйозний вплив внутрі цієї більшості задля реалізації антикримінальних планів, які є ключем нашої програми.

Які посади повинен зайняти блок для того, щоб реалізувати те, що ви говорите? На які от точно ви обов’язково претендуєте?

Ми вважаємо, що ключем до позитивних змін в Україні, в будь-якій галузі – в селі, в освіті, в медицині, в заробітній платі, в інвестиційній привабливості, житлово-комунальні тарифи – в будь-чому є антикримінальний наступ. Очевидно, ми будемо готувати цілий пакет законодавства з цього. У мене ось лежать, як ви бачите, папки уже перших законів, які розроблені і будуть слугувати саме цьому напрямку. Ще порядка 12 на виході готують наші фахівці. Звичайно, що ми будемо претендувати на комітет по правоохоронній діяльності, яка має змінити законодавство і дати і більші повноваження міліції, а з іншого боку і більший громадський контроль за їхньою діяльністю. Ми можемо говорити про багато законів, я зараз не буду тягнути часу. Але звичайно, потрібні і зміни, персональні зміни міністра внутрішніх справ. Але цього недостатньо. Мій гіркий досвід свідчить, що бандити не в тюрмах. Бо тричі генеральний прокурор Піскун був і лишається в списках Партії регіонів. Отже найбільшою помилкою "помаранчевих" була зміна міліції без зміни керівництва прокуратури. І тому мова йде про нового генерального прокурора, мова йде про закони для очищення судів через виборність населенням. Тільки разом це може запрацювати. Ким будуть наші представники? У нас є по декілька кандидатів і на посаду МВС, на посаду генпрокурора, на посади інших силових структур. Але знову ж таки, це рішення персоналій буде прийнято узгоджено із Блоком Юлії Тимошенко. У нас є партнерські відносини, але повне розуміння, що саме це є ключем до позитивних змін в Україні. Антикримінальний наступ, боротьба з корупцією, злочинністю – це те, що наші дві сили сповідують як передумову більшого бюджету, кращого життя.

У вашій політичні силі, так само, зрештою, як і в Партії регіонів і інших політичних силах, є досить багаті люди. Ви не думаєте, що ці люди можуть між собою домовитися про те, аби була зручна для бізнесу коаліція? Тобто я не кажу, що їх немає, наприклад, в Блоці Тимошенко, вони є. От як ви думаєте, щоб не сталося так, щоб за вашою спиною домовилися представники великого бізнесу?

Ну, найперше ми маємо констатувати, що Партія регіонів всмоктала в себе фактично весь крупний бізнес. Його не залишилося для інших сил. За одним єдиним виключенням крупного бізнесмена, який є системним в Україні, всі інші, навіть ті, хто були по різних сторонах комерційних барикад, сьогодні вже підтримують Партію регіонів. Приклад пана Пінчука або Гайдука, Тарути, який вже стає все ближчими до Партії регіонів, є очевидним. Сьогодні весь крупний капітал зосереджений там. Тут треба сказати, на моє глибоке переконання, "помаранчева" революція була революцією середнього класу. Сьогодні нове керівництво блоку чітко усвідомлює: або ми будемо сприяти створенню потужного середнього класу, або нам просто не буде місця на політичній карті України. Це очевидно, бо крупний бізнес весь зосереджується, не залежно від мови, на якій говорять, навіть західноукраїнські, зосереджуються навколо Партії регіонів. Тут є такий приклад. Російська Федерація. 12 найкрупніших промислово-фінансових груп контролюють понад 75% внутрішнього продукту. Це значить, що вони за одним столом сідають, 11 голосують "за", 12-го в тюрму. Є контрольована демократія. Вони так це називають офіційно і це зрозуміло. Я їх не засуджую, це їхнє право, як будувати свою систему влади, але це контрольована демократія, де місця середньому бізнесу, вільній людині дуже мало. Сполучені Штати Америки. Понад 500 найкрупніших фірм не контролюють і половини валового продукту. Ось чому там є незалежні суди, плюралізм думок, багатопартійність, парламентаризм, суспільний контроль і багато чого іншого. Я прагну, аби в Україні створився крупний середній клас – фірми, які можливо не претендують на володіння півекономіки в Україні по цепочці вугілля-кокс-метал-офшорна зона в Іспанії з надприбутками. Або те саме в нафтогазовій або в іншій сфері. Я хотів би, аби тут створилася величезна кількість середніх бізнесменів, які чітко знають, вони голосують за ту політичну силу, яка дозволить їм навіть при зміні президента чи при зміні прем’єра не боятися за свій бізнес. Я цю тезу розповідав в Дніпропетровську і кажу... Там, як ви розумієте, достатньо таке купецьке місто. І кажу: панове бізнесмени, панове середній клас – а понад 30% українців відносять себе до середнього класу, не тільки бізнесменів, а наприклад професорів, інтелігенція думаюча, вони також вважають себе середнім класом, хоча по доходам, на жаль, такими не є – ви маєте подивитися на тих бізнесменів, які були навколо незабвенного Павла Івановича Лазаренка, аби зрозуміти, що може бути з кожним із вас при радикальній зміні і перемозі одного чи іншого клану. Ми єдина політична сила, яка не будує клан. У нас постійно є дискусії внутрі партії, це інколи подразнює виборця, інколи вважається, що нема такої єдиної, монолітної команди. Але можливо це і краще, бо ми сповідуємо демократизм і плюралізм думок. Демонополізація економіки як передумова демонополізація політики. А це вигідно нормальній, вільній людині, вільному підприємцю, вільно мислячому інтелігенту, це єдина умова його нормального розвитку. Бо свобода – це одне з найбільших багатств українця і я в цьому глибоко переконаний".

Так ви не боїтеся, що коаліцію створять без відома політиків?

Це різні системи. Там хочуть лягти всі під один клан, в даному випадку донецький. Хтось хоче лягти під інший клан – яка різниця географічно як він називається. У нас зібралися люди, які хочуть збудувати плюралістичну, конкурентну економіку, а відтак – плюралістичну і конкурентну політику. У них різні світогляди, цілі різні. Гроші заробляють і ті, і ті – це зрозуміло, це нормальне явище в нинішньому світі. Правда, важливо, щоб депутати цим не займались. Але вони сповідують різні моделі економіки. Одні сповідують фактично пострадянську кланову економіку, тільки без генерального секретаря, різниця невелика. А інші сповідують європейську модель, коли середній клас нав’язує свої інтереси політикам, і це є інтереси суспільства. Цим в даному випадку, мені здається, ми кардинально відрізняємося від Партії регіонів та й інших вождистських утворень. В даному випадку я закликаю саме середній клас задуматися над своєю безпекою і своїм інтересом бути вільною людиною у вільній країні. А це значить, що вождя, який сьогодні може бути правим, а завтра може бути лівим, але головне, щоб бізнес тотально контролювати до самого низу, не повинно підтримувати, бо це дуже небезпечно. Завтра він може поміняти свій окрас і зацікавитися вашою сферою діяльності. Це небезпечно для країни.

І наостанок, які закони прийматиме блок "Наша Україна – Народна самооборона", коли потрапить до парламенту, першочергово?

Першочергово, загально відомо, ми скасуємо депутатську недоторканність. І це не гасло. Я розумію, що багато хто вже каже, що ми зробили перебір, що забагато про це говоримо. Але я хочу нагадати: скасування депутатської недоторканності стосується не 450 депутатів, це скасування цілої корупційної культури безвідповідальності і кругової поруки. Ми ж не забули, як колишній губернатор Закарпаття Різак лежав прикований наручниками до двох недоторканних депутатів – Шуфрича і Прошкуратової, щоб тільки свого не віддати на допит міліції. Сьогодні Різак отримав 5 років за розграбоване і замордоване Закарпаття. І цей приклад свідчить, що ми повинні скасувати депутатську недоторканість, аби депутати писали закони, а не покривали свої вчорашні чорні оборудки. Це злом цього магніту, який притягує мафію у парламент, а не тих, хто хоче і вміє писати закони. Це дуже важливий закон. Інша річ, ми будемо говорити про все, що я казав – створення національного антикорупційного агентства, виборність суддів. А перед цим позачергова переатестація кожного з них і якщо у порядку апеляції 5 чи 10 справ було відмінено, очевидно, що він як мінімум не професіонал, а скоріше за все корупціонер. Ми повинні говорити про обов’язковість декларацій про доходи і видатки всіх політиків, чиновників та членів їх сімей. Ми будемо говорити про нагальні речі в житлово-комунальній сфері. Бо закладати у розрахунок українських тарифів для населення ціну російського газу за 140 доларів – а сьогодні нас лякають вже і по 180 – це просто знищення сімейних бюджетів всієї України. Очевидно, мова йде про закладанні ціни українського газу, який коштує біля 20 доларів, і це може відразу зменшити, дати можливість людям жити, а не виживати. Ми будемо говорити про пенсійну реформу, про реформу медицини, особливо на селі. Звичайно, про нинішній бюджет – це є ключовим питанням наступного року. І не гаючи часу, з першого місяця треба ним займатися, аби всі соціальні зобов’язання нашого блоку про 600 гривень мінімальної зарплати, 2100 середньої, про збільшення на 30% пенсій та виплат бюджетникам, на 50 на селі – щоб все це було реалізовано. Ми звикли відповідати за свої слова. Насправді у кожного з наших кандидатів знаходиться картка зобов’язань і виборці її отримають відразу після виборів. З тим, щоб могли вже через рік-два проконтролювати нас за виконаними і взятими нами зобов’язаннями.