Що стало основою нового законопроекту про Кабінет міністрів? Хто входив у робочу групу, яка працює над законом?

За основу бралася чинна редакція закону про Кабінет міністрів. Робоча група сформована з рівної кількості представників від БЮТ та НУ–НС.

Розкажіть про основні новели цього закону.

Вилучаються норми, неузгоджені з Конституцією. Зокрема, ідеться про право коаліції самостійно вносити подання щодо прем’єр-міністра, якщо цього протягом п’ятнадцяти днів не зробив Президент. Також про право уряду самостійно вносити подання щодо звільнення міністра оборони та закордонних справ з посад без подання Президента.

Проект повертається до конституційного формулювання в частині інституту контрасигнацій. Як відомо, свого часу ця тема дебатувалася. Загальний зміст цих положень у чинній редакції виглядає так, що міністр може не виконувати указ Президента, якщо він його не контрасигнує (не підписує). Нам видається, що це право не ґрунтується на положеннях Конституції. Ми апріорі виходимо з того, що, Президент, здійснюючи свої повноваження, діє в інтересах національної безпеки, захисту конституційних прав громадян та в інтересах належного виконання своїх повноважень. Тому ті акти Президента, які відповідно до Конституції підлягають контрасигнації, скріплюються підписом міністра, відповідального за його виконання. Укази Президента, які підлягають контрасигнації, мають бути невідкладно підписані міністром, який бере його до виконання.

Законопроект унормовує взаємини Кабміну та РНБО. Відтворюється конституційне формулювання про те, що рішення РНБО, ухвалені в межах і компетенції РНБО і які введені в дію указом, є обов’язковими для виконання урядом. Як ви пам’ятаєте, у чинній редакції це положення усунуте.

Кабінет Міністрів втрачає право скасовувати акти місцевих державних адміністрацій. Цим правом, за чинною Конституцією, має бути наділений лише Президент. За редакцією законопроекту, прем’єр-міністр вносить відповідні подання Президентові.

Чітко встановлюється, що члени Кабінету міністрів забезпечуються службовим житлом. І воно завжди залишається в державній власності. Бо відомі випадки, коли члени уряду отримували дороге службове житло, потім приватизували його.

Що робити, якщо Президент не подає кандидатуру прем’єр-міністра протягом п’ятнадцяти днів, запропоновану коаліцією?

Законопроект чітко визначає перелік підстав, ґрунтуючись на яких, Президент може відмовити у внесенні кандидатури прем’єр-міністра. Ідеться про порушення коаліцією строку й порядку внесення пропозицій, вимог, які стосуються невідповідності поданої Президенту кандидатури вимогам до кандидатури прем’єр-міністра, встановлених Конституцією. Наприклад: знання державної мови, віковий ценз, наявність вищої освіти. Якщо коаліція внесе кандидата, який не відповідає вимогам Основного Закону? Що має робити Президент? Відмовити.

Президент діє і діятиме за Конституцією. І цю презумпцію ми маємо закладати стосовно діяльності всіх посадових осіб. Доктрина будь-якого закону, і насамперед статусного характеру, будується на презумпції правомірної поведінки, коли особи здійснюють свої повноваження виключно добросовісно. У разі, коли повноваження виконуються неналежно чи протиправно, діє інститут відповідальності, у тому числі через визнання в судовому порядку дій, рішень чи бездіяльності протиправними.

Політологи наголошували на неприродності ситуації, коли Президент контролює силовий блок, а уряд – решту міністрів. Це залишається у вашому законі. Чи не стане це причиною нових непорозумінь?

Я виступав і виступаю за єдність та цілісність виконавчої влади. І з цієї точки зору я не бачу проблеми – що силові міністри відповідальні перед Президентом та підконтрольні парламентові. Не знаю, що саме мали на увазі політологи.

Відомо, що Президент є Головнокомандувачем. І поза всяким сумнівом, має використовувати свої повноваження виключно з метою захисту безпеки, цілісності та обороноздатності своєї країни.

Щодо міністра внутрішніх справ, то він підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України, а відповідальний перед Президентом як гарантом захисту прав і свобод громадян. Президент за конституційною функцією є гарантом захисту прав та свобод, а силові органи – це захист безпеки та прав громадян, це інструменти, з якими Президент здійснює свої повноваження.

Президент не урядує, не займається управлінням економікою, не регулює ціни й тарифи. Його конституційні повноваження – захист прав і свобод.

Зараз ви маєте намір ухвалити нову редакцію закону про уряд, потім нову Конституцію, а потім знову міняти закон про Кабмін?

Нова Конституція має усунути очевидні протиріччя та неузгодженості, які є підґрунтям для політичних конфліктів.

Конституція не передбачає необхідності ухвалення закону про Президента та закону про Верховну Раду України. Ці суб’єкти діють на підставі повноважень, наданих їм безпосередньо Конституцією.

Закон про Кабмін, ухвалений узимку, вийшов за межі Конституції. Тому що він суттєво обмежив повноваження Глави держави, надані йому Конституцією, делеговані народом. Важливим є те, що повноваження Президента, набуті ним за результатами виборів і визначені Конституцією, не можуть бути обмежені законом. Невипадково, саме закон про Кабмін став початком руйнації стабільності та кризи...

Зміни до Конституції мають передбачати зміну повноважень, порядок формування уряду з точки зору ролі в цьому Президента. Уся законодавча база має бути приведена у відповідність до Конституції. Але нині, до ухвалення Верховною Радою нової редакції Конституції, природно, що необхідно привести закон у відповідність до Конституції.

Чи є домовленості всередині майбутньої коаліції та з Президентом щодо референдуму з нової Конституції?

Ця тема ще на стадії обговорення... Верховна Рада має внести зміни до Основного Закону. Та оскільки нова редакція зачіпатиме розділи, з яких необхідне схвалення народу, то після цього нова редакція Конституції має бути винесена на референдум. Це не бажання Юлії Володимирівни, Віктора Андрійовича чи ще когось, це конституційний імператив.

Коли закон про уряд буде внесено у Верховну Раду?

У день відкриття сесії шостого скликання. Тобто не пізніше, ніж через місяць після офіційного оприлюднення результатів виборів.

Чи вдасться, на Вашу думку, ухвалити весь пакет із дванадцяти законів, передбачений угодою про коаліцію?

Є очевидним, що Верховна рада шостого скликання вже в перші дні своєї роботи має ухвалити значущі для розвитку політичної системи та стабільності країни закони. На сьогодні опрацьовано шість законів, ще шість – у процесі.