Нещодавно в Брюсселі за ініціативою віце-президентів Європейського парламенту Марека Сівеця та Адама Белана відбулися спеціальні слухання «Україна — напередодні парламентських виборів». У чому полягає така цікавість Європарламенту до України? Яке значення для України можуть мати такі слухання? Чи не є принизливим для України режим «мобільного партнерства» з ЄС? Чому в передвиборній програмі блоку «Наша Україна — Народна самооборона» немає згадки про НАТО? Як блок у майбутньому бачить відносини України з Північноатлантичним альянсом? Про це розповідає «Дню» екс-голова парламентського Комітету з питань європейської інтеграції у Верховній Раді V скликання Наталія Прокопович, яка представляла блок «Наша Україна — Народна самооборона» на дебатах у Брюсселі.

— Організація слухань, присвячених передвиборній ситуації в Україні, в Європейському парламенті вказує на те, що для Європейського Союзу наша держава є дуже важливим стратегічним партнером. Презентація програм політичних сил кандидатів — це подія непересічна, швидше виняткова. Для України презентація передвиборних програм у Європарламенті відбулася вперше. Я також не пам'ятаю прикладів, щоб Європарламент улаштовував подібні дебати для інших країн партнерів чи сусідів Європейського Cоюзу.

До Європарламенту прийшла велика кількість людей, зала була повна, що, безумовно, свідчить про значну цікавість до майбутнього України, і до того, яким чином буде розвиватись країна. Для нас це є прикладом великого значення України за кордоном і уваги до нашої держави у світі.

Я справді відчула велику зацікавленість Євросоюзу в Україні. А через декілька років, можливо, ЄС буде сам прискорювати переговори про наше членство, або тіснішу інтеграцію з Україною. Це в той час, коли у самому Євросоюзі є сьогодні дуже багато таких свого роду проблемних точок. Наприклад, у Польщі готуються до дострокових парламентських виборів, також, до речі, восени. Євроспільнота переймається наданням допомоги Греції, яка потерпала влітку від страшних пожеж. Є ще не менш важливі проблеми розбудови Європейського Cоюзу. Європа сьогодні працює над розв'язанням своїх внутрішніх питань, адже на черзі внесення змін до основних базових угод зі створення Європейського Союзу. А долю цього питання 27 країн-членів спільноти мають вирішити на жовтневому саміті ЄС у Лісабоні.

— Що ви хотіли донести євродепутатам під час слухань?

— Ми, «Наша Україна — Народна самооборона» і БЮТ говорили про новизну наших програм, про їхню роль у розвитку демократичних засад суспільства. Я наголосила на легітимності дострокових парламентських виборів в Україні. Довелося також докладно пояснити, чому виникла ситуація із необхідністю їх проведення та розповісти про роль Президента в цьому процесі.

Щодо застосування імперативного мандату, який не підтримується більшістю європейських країн як недемократична норма, я вважаю, що у наших, українських реаліях на певному періоді часу він є просто необхідним. Хоча б задля виховання дисципліни, самосвідомості та певної культури поведінки у народних обранців. Тому що інакше купуються люди, виникають політична корупція та узурпація влади.

Якби Верховна Рада V скликання діяла і надалі у такому вигляді, виникала загроза узурпації влади саме через парламент, то про парламентаризм в Україні ми могли б усі забути. Це справді була реальна загроза демократії в Україні.

Мені випала нагода роз'яснити в Європейському парламенті головні меседжі «Нашої України — Народної самооборони». Чому саме через зняття депутатської недоторканності розгортається тотальна боротьба з корупцією, що й приведе до унеможливлення її в майбутньому. Як бачиться нашій політичній силі створення умов для дійсного впливу народу на систему прийняття рішень. Що дасть внесення змін до Конституції України стосовно виборчого права, щодо реформування місцевого самоврядування та з низки інших нагальних питань, які необхідні для державного будівництва.

Я пояснила, які системні реформи ми хотіли провести і чому нам не дали цього зробити. Це реформа місцевого самоврядування, реформа судової системи, податкова реформа та інші.

Я також підкреслила, що потрібно зробити все, щоб відновити лад у правовій системі держави. Адже за цей рік діюча коаліція не просто зруйнувала довіру людей до влади, а зруйнувала саму систему влади і всі її складові в Україні. На жаль, нині не працює право в Україні.

— Чи обговорювалися в ході слухань або, скажімо, у кулуарах питання навколо нової базової угоди між Україною і ЄС?

— Наша держава зацікавлена в тому, щоб нова базова угода між Україною і ЄС була підписана не стільки якомога скоріше, скільки випрацювана більш якісно. Зараз над текстом постійно працює спеціально створена указом Президента України робоча група. Закінчити роботу над цим важливим двостороннім документом нам потрібно до кінця року. Утім, штучно навмисне прискорювати цей процес, як на мене, не варто. Українській стороні дуже важливо, щоб до цієї угоди були внесені пропозиції щодо політичної асоціації та економічної інтеграції. У розмові з європарламентаріями ми також наголошували на важливості для України саме такого формулювання. Остаточно ж узгоджуватиме документ уже новий склад уряду та парламенту. У кулуарах також не оминали розмов про те, що у Європі хотіли б бачити якомога швидше створену коаліцію і потім уряд, щоб уже до кінця року ми мали повноцінну владу в Україні. А підписуючи нову базову угоду між Україною та ЄС, у Євросоюзі була впевненість, що це на довгий термін і ми знову, скажімо, через місяць-два не будемо її переглядати.

— До речі, як ви гадаєте, чи переважать вигоди спрощеного візового режиму для українців затрати української сторони на реадмісію?

— Усе залежатиме від того, яку допомогу нам запропонує європейська спільнота на запровадження цієї процедури. Також — і від розвитку наших економічних відносин з ЄС. Тому ми наголошуємо на політичній асоціації та економічній інтеграції з Європейським Cоюзом. Якщо це буде чітко записано, тоді багато інших речей вирішуватимуться на вищому рівні, ніж ми маємо на сьогоднішній день.

— Чи не є, на вашу думку, принизливим для України режим «мобільного партнерства», про який сказала Єврокомісар із зовнішніх відносин Беніта Ферреро- Вальднер в інтерв'ю німецькій газеті Die Welt?

— Не можна сказати, що це є принизливим. Просто це абсолютно не відповідає тому статусу, який сьогодні займає Україна стосовно Європейського Cоюзу. Для Євросоюзу наша держава є серйозним стратегічним партнером не тільки в економічних питаннях, а й у політичних. Використовуючи всі інструменти європейської політики сусідства, очікуємо на пропозицію від Європейського Cоюзу щодо спеціального статусу для України. І тому ми говоримо про політичну асоціацію та економічну інтеграцію як наступний крок після Угоди про партнерство та спiвробiтництво між Україною і ЄС. У Києві прекрасно розуміють, що ні сьогодні, ні протягом наступних, скажімо, п'яти років ми не можемо розраховувати на членство в Європейському Cоюзі. Але ми повинні чути, що у Брюсселі розглядають нас як майбутнього члена спільноти. У свою чергу, все, що відповідає членству ми повинні зробити упродовж наступних років.