Оксана ВАЩЕНКО: Я готова вже розпочати «Ранковий іспит», оскільки маю вже нашого гостя, і лише зауважу, що будемо говорити, звичайно, про пріоритети у зовнішній політиці України, якими вони будуть, чи зазнає коригування тепер зовнішня політика України, яким чином будуть до цього долучатися депутати, а головне, чи зможе відстоювати свої позиції у зовнішній політиці президент України Віктор Ющенко. Вже вітаю у нашій студії екс-міністра закордонних справ, лідера НРУ Бориса Тарасюка. Доброго ранку.
Борис ТАРАСЮК: Доброго ранку, Оксано, вам і нашим радіослухачам.
Оксана ВАЩЕНКО: Пане Борисе, спочатку таке бліц-інтерв’ю, а потім докладніше про це поговоримо впродовж нашої розмови. І перше запитання таке буде. Чому з райсуду ви не забираєте позов щодо незаконного, на вашу думку, звільнення вас з посади Верховною Радою?
Борис ТАРАСЮК: Тому що я є палким прибічником верховенства права.
Оксана ВАЩЕНКО: Чи буде Володимир Огризко міністром закордонних справ, на вашу думку?
Борис ТАРАСЮК: Це залежить від рішення президента.
Оксана ВАЩЕНКО: А президент схиляється до цього рішення чи ні?
Борис ТАРАСЮК: Почекаємо.
Оксана ВАЩЕНКО: Чи не шкодуєте ви, що пішли працювати в уряд Віктора Януковича?
Борис ТАРАСЮК: Шкодую.
Оксана ВАЩЕНКО: Ви почуваєтеся зрадником?
Борис ТАРАСЮК: Ні.
Оксана ВАЩЕНКО: А зрадженим?
Борис ТАРАСЮК: Так.
Оксана ВАЩЕНКО: А хто вас зрадив?
Борис ТАРАСЮК: Ну, перш за все, прем'єр, який відійшов від політичних домовленостей.
Оксана ВАЩЕНКО: А президент?
Борис ТАРАСЮК: Президент послідовно підтримував позицію міністра закордонних справ.
Оксана ВАЩЕНКО: Який може бути результат засідання Україна – «трійка» ЄС, який розпочинається завтра?
Борис ТАРАСЮК: Офіційний початок переговорного процесу щодо нової рамкової угоди між Україною і ЄС.
Оксана ВАЩЕНКО: Про це в нашому ефірі сказав наш сьогоднішній гість, екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Якщо ж говорити про зовнішню політику України і завтрашнє засідання Україна – «трійка» ЄС, скажіть, пане Борисе, а вам було відомо, що це засідання може бути зірваним через те, що така панувала ситуація з керівництвом МЗС?
Борис ТАРАСЮК: Так, в принципі, консультації на цю тему відбувалися, і, звичайно, що єесівська сторона була занепокоєна невизначеністю ситуації з міністром закордонних справ.
Оксана ВАЩЕНКО: Можна говорити, що це сприяло, фактично, тому, що ви подали у відставку?
Борис ТАРАСЮК: Насправді, основною мотивацією була неможливість добитися правовим шляхом відстоювання своїх прав. Я мав надію на те, що 30 січня Шевченківський суд, нарешті, розгляне справу по суті, але цього не відбулося, і далі тягнути було неможливо.
Оксана ВАЩЕНКО: Але те, що неможливо було тягнути далі, було відомо наприкінці минулого року, хіба ні?
Борис ТАРАСЮК: Ну, це як сказати. Я особисто покладав надії на вирішення у правовий спосіб через суд справи.
Оксана ВАЩЕНКО: Ви можете сказати, що зараз на судові органи хтось тисне, або вони перебувають під якимось тиском?
Борис ТАРАСЮК: Судові органи завжди були об’єктом тиску, і це не є таємниця. Я не буду зараз говорити достеменно, тому що мені невідомо про це, але той факт, що декілька разів відкладався розгляд справи по суті Шевченківським судом, це свідчить про те, що є проблеми в судовій системі. Крім того, не забувайте, що у нас була ситуація неоднозначна в правовому відношенні.
З одного боку, мої опоненти наголошували на рішенні ВР, з іншого боку, був указ президента, який мені доручав продовжувати виконання своїх службових обов’язків. Отже, тут далеко неоднозначні тлумачення. Ви кажете про те, що хіба невідомо було мені в кінці грудня. В кінці грудня, як і на початку січня, я перебував під дією указу президента.
Оксана ВАЩЕНКО: Але, тим не менше, відомі оці всі ситуації, пов’язані з відвідуванням засідань КМ, чим це взагалі супроводжувалося. Хіба це було не принизливо, от, як для вас як для міністра закордонних справ?
Борис ТАРАСЮК: Так, але хтось же повинен боротися з цинізмом і з бандитизмом. Я поставив собі за мету боротися, тому що вважаю, що всі дії мають здійснюватися у правовий спосіб.
Оксана ВАЩЕНКО: Чекайте, але ви свідомо йшли працювати в уряд Віктора Януковича, ви знали, які там протиріччя можуть бути, ви знали, що ви – лідер НРУ, і що ваші підходи здіснення зовнішньої політики, вони зовсім різні.
Борис ТАРАСЮК: В даному разі я відгукнувся на пропозицію президента, який хотів мати на посаді міністра закордонних справ саме мене.
Оксана ВАЩЕНКО: Свою людину, правда?
Борис ТАРАСЮК: І він мав на це повноваження, конституційні повноваження. Президент скористався цими повноваженнями. Мова тоді не йшла про голову НРУ, мова йшла про фахового дипломата.
Оксана ВАЩЕНКО: Але ви себе іноді поводили як керівник НРУ, хіба ні?
Борис ТАРАСЮК: Так само, як і інші члени уряду. І, в принципі, хто забороняє? Адже члени уряду є політиками, і я як політик також мав право висловлювати свої політичні погляди.
Оксана ВАЩЕНКО: Хіба коли іти, от, працювати у владу, я, зокрема, говорю, працювати, от, в уряд, не треба забути про свої політичні якісь особливі уподобання?
Борис ТАРАСЮК: Ви знаєте, мої політичні уподобання жодною мірою не відбивалися на моїй діяльності міністра закордонних справ. Я проводив і забезпечував реалізацію зовнішньополітичного курсу президента Ющенка. І політична моя діяльність жодною мірою не втручалася в цей процес. До речі, до мене як до міністра закордонних справ не було претензій ні з боку президента, ні з боку прем'єр-міністра. Це є факт.
Оксана ВАЩЕНКО: Але ви знаєте, ви говорите, не було претензій з боку прем'єр-міністра. От, згадайте поїздку, яка важлива була для Віктора Януковича, до США, чим все це супроводжувалося, і який конфлікт був тоді.
Борис ТАРАСЮК: Власне, я дуже добре пам’ятаю ту ситуацію, хочу ще раз нагадати факт, що я не був автором цієї, фактично, історії. Авторство знаходилося на Банковій. Так що я був, так би мовити, лише поставлений під удар.
Оксана ВАЩЕНКО: Ви були виконавцем?
Борис ТАРАСЮК: Я кажу, що я був поставлений під удар.
Оксана ВАЩЕНКО: Ви зараз шкодуєте, що?..
Борис ТАРАСЮК: Яким виконавцем я міг бути, якщо в той час, коли це здійснювалося, я був в Мінську?
Оксана ВАЩЕНКО: Скажіть, а ви шкодуєте за те, що, от, під такий удар вас, можливо, часто ставила Банкова, і, фактично, от, результат маємо такий, який маємо?
Борис ТАРАСЮК: Давайте, не будемо узагальнювати. Я говорю про конкретний випадок. Це було фактом.
Оксана ВАЩЕНКО: Добре. В результаті ми маємо те, що ви зробили подання про своє звільнення, президент його підписав. Але ви розраховували, що президент так легко підпише?
Борис ТАРАСЮК: Ну, я достатньо багато часу знаю президента, і ті аргументи, які я виклав, видалися президенту переконливими, і після досить тривалого обміну думками президент погодився.
Оксана ВАЩЕНКО: Як ви вважаєте, в Секретаріаті президента на позицію президента тиснули чи ні щодо вашої кандидатури?
Борис ТАРАСЮК: На позицію президента ніхто не може тиснути. Інша справа, що можна не виконувати рішення, позицію президента, з цим ми стикалися.
Оксана ВАЩЕНКО: Але тоді ви говорите, от, про останній випадок, ну, один з випадків, який був тоді пов’язаний із США, що Секретаріат президента, фактично, ви попали під удар. Як часто Секретаріат президента створював, на вашу думку, такі речі, коли треба було вам якимось чином, ну, я не знаю, коригувати свою діяльність або бути між двома вогнями?
Борис ТАРАСЮК: Я можу назвати лише два приклади. Перший – це оця ситуація, історія з відкладенням візиту прем'єра до Сполучених Штатів, другий – це ті ігри, які розгорнулися в середині Секретаріату після того, як президент прийняв рішення продовжити виконання моїх службових обов’язків, а, в той же час, в Секретаріаті йшли ігри, в ході яких, до речі, декілька членів Секретаріату ділили портфель міністра закордонних справ.
Оксана ВАЩЕНКО: А зараз вони продовжують його ділити?
Борис ТАРАСЮК: Думаю, що ні, тому що рішення приймає президент, а не вони.
Оксана ВАЩЕНКО: Але тоді подивіться, де ґарантії того, що ці ігри не продовжаться, коли хтось прийде інший на посаду міністра закордонних справ?
Борис ТАРАСЮК: Такий ґарантій я і мало хто може дати.
Оксана ВАЩЕНКО: Але, ви знаєте, сьогодні у мене запитання, а у вас такі занадто короткі відповіді. Складається враження, щоб щось не сказати такого чогось, зайвого, пане Борисе, от, подивіться.
Борис ТАРАСЮК: Я добре натренований вже ведучими, які завжди просять і вимагають коротких, лаконічних відповідей.
Оксана ВАЩЕНКО: Це було бліц-інтерв’ю, на початку. Зараз можна говорити більш розширено. Пане Борисе, подивіться, ситуація взагалі то, хотілося б просто подивитися, чи є тили у президента. Дуже багато втрачено, дуже багато. На когось він може ще розраховувати чи ні?
Борис ТАРАСЮК: Президент завжди може розраховувати на мене, президент завжди може розраховувати на ті політичні сили, які об’єдналися в блоці «Наша Україна», це однозначно.
Оксана ВАЩЕНКО: В результаті можна сказати, що ви програли?
Борис ТАРАСЮК: Що саме?
Оксана ВАЩЕНКО: Ну, ви пішли у відставку, ви програли посаду, ви програли, принаймні, своє майбутнє. Ви розраховуєте, що можете повернутися знову?
Борис ТАРАСЮК: Я хочу сказати, що я вже ходив у відставку, це було у 2000 році, і, як бачите, повернувся. Я не виключаю того, що я можу знову повернутися, але зараз, на даному етапі я не вважаю себе таким, що програв. Я думаю, що ця ситуація надає мені більше можливостей для того, щоб зайнятися політичною діяльністю, і у якості голови НРУ я буду цим займатися більше активно. В мене вже є багато планів. Я думаю, що я використаю цей час з користю для справи захисту демократії в нашій державі.
Оксана ВАЩЕНКО: Я вам назву два прізвища, а ви мені скажіть, хто з них може стати, очолити МЗС? Це Олександр Чалий і Арсеній Яценюк.
Борис ТАРАСЮК: Ви не попали.
Оксана ВАЩЕНКО: Що ж, це була відповідь від Бориса Тарасюка, міністра закордонних справ. В нашій студії Борис Тарасюк, екс-міністр закордонних справ України, лідер НРУ. Пане Борисе, от, сьогодні, завтра, точніше, відбудеться засідання Україна – «трійка» ЄС, і ви говорили, що основним із завдань, фактично, це вже підхід до плану, вже нового плану переговорного з країнами ЄС. Яким чином тут можна буде до чогось домовитися, якщо є невизначеність щодо керівництва МЗС, це з української сторони, і, можливо, з приходом нової людини, ну, буде трохи іншою зовнішня політика?
Борис ТАРАСЮК: Я думаю, що, і це є міжнародною практикою, делеґація ЄС буде мати справу з делеґацією, сформованою українською стороною. Наразі цей процес триває. Поки що не затверджений склад української делеґації, але переговори на рівні Україна – «трійка» ЄС на рівні міністрів закордонних справ надасть можливість запустити процес, в політичному плані запустити переговорний процес щодо майбутньої рамкової угоди.
Так, дійсно, обидві сторони приступають до цих переговорів, маючи різне бачення. Єесівська сторона бачить майбутню угоду як, фактично, варіант продовження нинішньої угоди, без перспективи членства, в той час, як українська сторона бачить майбутній документ як документ у вигляді європейської угоди про асоціацію. До речі, таку позицію підтримує і Європейський парламент, який в своїй резолюції від квітня минулого року звернувся до Європейської комісії в цьому плані.
Ситуація з міністром закордонних справ, очевидно, не вплине на політичне рішення про початок переговорів, тому що від того, буде чи не буде міністр, і хто буде міністром, однозначно, переговори будуть вестися. Але що би я хотів побажати і наступнику своєму, головне, твердості у відстоюванні національних інтересів України, чи то у взаєминах з ЄС, чи то у взаєминах з РФ, чи то у взаєминах зі США. Головним чинником для майбутнього міністра закордонних справ має бути саме це, національні інтереси України.
Оксана ВАЩЕНКО: Вам не здається, що членство України в ЄС – це занадто віддалена перспектива, і, в основному, тепер на цих переговорах можуть говорити, і одне з питань планується розглянути, це безпека постачання і транзиту енергоносіїв територією України, і це основне, що зараз турбує країни ЄС?
Борис ТАРАСЮК: Що стосується членства в ЄС, я вважаю, що це є перспективою. До речі, якщо в середині 90-их років в Брюсселі єесівські бюрократи заперечували можливість таку, то сьогодні ніхто не виключає такої можливості, і більше того, наголошується на тому, що все буде залежати від України. Якщо справи будуть йти і надалі у такий неконституційний, недемократичний спосіб, який далекий від європейських стандартів і принципів, який демонструє нинішня правляча, кризова коаліція і уряд Януковича, то, звичайно, нам годі чекати найближчим часом перспективи членства в ЄС.
Що стосується енергоносіїв, то, дійсно, після українсько-російської енергетичної кризи, яка відбулася наприкінці 2005-2006 років, вся Європа наче прокинулася і зрозуміла, що існує небезпека в енергопостачанні. І з того часу, фактично, Україна і ЄС ведуть активні, інтенсивні переговори щодо співпраці в цій галузі, в галузі безпеки енергоносіїв. Ця справа і ця тема, вона є актуальною і для України, і для ЄС.
Інша справа, чи адекватні кроки здійснював ЄС для того, щоби унеможливити появу нинішньої ситуації. На мою думку, ЄС проспав, проспав період, коли Росія, фактично, перетворилася в монополіста не лише резервів своїх газових, а й середньоазійських, і зараз впевнено йде шляхом перебирання контролю за газотранспортними мережами за межами своєї країни.
Тобто, на це спрямовані дії Росії для того, щоби взяти контроль над українською газотранспортною системою, яка є найбільшою в Європі. Росіяни вже добираються до німецької газотранспортної системи, а також газотранспортних систем інших країн. Кінцева мета полягає в тому, щоби дійти до і контролювати розподіл газу в країнах-імпортерах, тобто, в країнах ЄС. Це є реальна небезпека.
Оксана ВАЩЕНКО: Якщо говорити, ви сказали тезу таку, що підходи інші у правлячої антикризової коаліції, скажіть, якщо порівнювати євроінтеграційні прагнення, ну, зокрема, президента Віктора Ющенка і прем'єр-міністра Віктора Януковича, то дуже багато експертів відзначають таку, скажімо, схожість, що, фактично, ці прагнення є однаковими щодо цієї сили. Можливо, різні методи досягнення мети, це так. Але як Віктор Янукович, так і Віктор Ющенко, вони не кажуть, що не треба Україні йти в ЄС.
Борис ТАРАСЮК: Так, формально Янукович ніколи не казав про те, що його політична сила відмовляється від інтеграції до ЄС. Але ж подивіться, у який спосіб діяла ця партія, Партія реґіонів під час виборів 2004 року, коли всю свою виборчу стратегію вона будувала на фальсифікаціях, а з ідеологічної точки зору на антиєвропейських, антинатівських настроях і антиамериканських. Отже, є, так би мовити, не лише різні підходи або методи, є різна ідеологія.
Якщо Партія реґіонів у 2003 році голосувала за членство України в НАТО, а в 2004 році і в 2006, під час двох виборчих кампаній, фактично, перекреслювала це і в приватних бесідах підтверджувала, що ніхто не сподівався і не очікував, що насправді Україна колись стане членом НАТО, то ви можете судити про мораль цієї політичної сили, Партії реґіонів. Отже, не можна говорити про однакові підходи Віктора Ющенка і Віктора Януковича до питань європейської і євроатлантичної інтеграції.
Оксана ВАЩЕНКО: Але вам, очевидно, відомі останні результати соціологічних досліджень. Рейтинг щодо населення, прихильності до Північноатлантичного альянсу не збільшується, а зменшується.
Борис ТАРАСЮК: Так, мені відомі результати соціологічних опитувань, але тут треба шукати корінь зла в тих політичних силах, які завдали серйозної шкоди євроатлантичній інтеграції, які тільки говорили про членство України в НАТО, згадайте, це було оголошено ще за часів Кучми, у 2002 році, саме в тому році, коли НАТО шукало і всі винахідники в НАТО, яким чином зробити так, щоби не посадити Кучму поряд з президентом Бушем.
Отже, на словах декларувалося одне, а на ділі демонструвалися відходи від будь-яких ознак наближення до європейських, євроатлантичних цінностей. Звичайно, що таку Україну не можна було приймати ні в НАТО, ні в ЄС. А соціологічні опитування є результатом того, що оця, розумієте, оманлива політика, політика за часів Кучми, політика, яку проводив Янукович і його Партія реґіонів під час виборів 2004, 2006 року, вона, фактично, завдала шкоди і посіяла сум’яття в головах людей.
Оксана ВАЩЕНКО: В другій частині нашої розмови ми продовжимо, можливо, цю тему. Не забувайте, що і ви матимете можливість долучатися, то ж, залишайтеся на нашій хвилі. Триває програма «Ранковий іспит», з вами Оксана Ващенко, в нашій студії – екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк, лідер НРУ. Для тих, хто щойно, можливо, долучився до нашої розмови, зауважу, що ми говоримо про можливе коригування зовнішньої і внутрішньої політики України в результаті, от, кадрових змін в МЗС.
Поки що не говоримо про те, хто може цю вже вакантну посаду обійняти надалі, але, тим не менше, про наступні взаємовідносини між гілками влади прогнозуємо з нашим сьогоднішнім гостем. Пане Борисе, але спершу, між тим, як почати другу частину нашої розмови, хотілося б, щоб ви послухали коментар відомої для вас людини, ви часто з ним перебували, ну, в дискусії, народний депутат, представник фракції «Реґіонів» Леонід Кожара.
*
Леонід КОЖАРА: Одна з основних причин відставки Тарасюка – це його особиста позиція, яку він неодноразово висловлював, про те, що він не бажає грати в єдиній команді КМ і не бажає виконувати волю правлячої коаліції. Інший бік медалі, мені здається, що Борис Іванович Тарасюк вдруге не справився з посадою міністра закордонних справ.
По-перше, Україна втратила чудовий шанс після «помаранчевої» революції досягти якихось значних результатів в напрямі європейської інтеграції, натомість, ми з легкістю погодилися з пропозиціями бюрократів з Брюсселя прийняти політику нового сусідства, і тим самим ми опинилися в компанії тих країн, які ніколи не заявляли про своє бажання стати членами ЄС. Тобто, зараз Україна має такі ж відносини з ЄС, як і Ізраїль, як і Алжир, як і Марокко, як і Туніс, і багато інших країн.
Друге, той план дій, який був ухвалений між Україною і ЄС, фактично, це був набір односторонніх зобов’язань України. ЄС на себе аж ніяк нічого не взяв, ніяких зобов’язань. І наша політика у відношенні євроінтеграції, це була політика недолуга, політика уступок, і мені здається, що така держава, як Україна, могла сподіватися на значно більше.
*
Оксана ВАЩЕНКО: Це була політика поступок? Вам слово.
Борис ТАРАСЮК: Цікаво. Пан Леонід Кожара демонструє знову і знову непослідовність і відсутність логіки. Значить, я поясню, в чому справа. Я, так як і пан Кожара, критично ставився до плану дій Україна-ЄС і політики сусідства. Але у нас, очевидно, різні рівні володіння цим матеріалом. Так от, я хочу сказати, що переговори щодо підготовки плану дій, який було затверджено ще до приходу до влади президента Віктора Ющенка, а, відповідно, і його команди, відбулися і завершилися в 2004 році. І панові Кожарі слід було б знати про це. Отже, відповідальність за ці переговори несуть Кучма і пан Кожара як його гарячий послідовник.
Тобто, перед нами, перед президентом і його командою стояло дуже серйозне питання, чи погоджуватися на той план, який вироблявся без нашої участі, і який був однозначно невигідним для нас, чи, в решті решт, не створювати проблем у взаєминах з ЄС для нової команди, і ми обрали другий шлях. В результаті цей план дій було підписано, і ще раз нагадую, він вироблявся командою Кучми. Отже, що стосується односторонніх зобов’язань, знову ж таки, за це несе відповідальність команда Кучми.
Я вважаю, що, попри цей несприятливий для України документ, Україна зробила максимум за час після «помаранчевої» революції, тому що і в ЄС, і в НАТО, і світова демократична спільнота загалом зрозуміла, що вона має справу з іншим партнером. І в цьому відношенні я хочу сказати, що ми ініціювали і провели переговори щодо спрощення візового режиму для громадян України, і цим скористаються сотні тисяч, якщо не мільйони українських громадян.
Я вважаю, що ми зробили те, до чого прагнула адміністрація Кучми, але так і не отримала, ринковий статус від ЄС, від США. З ЄС у нас динамічно розвивалися торговельно-економічні взаємини. За один рік, лише за один рік «помаранчевої» влади прямі іноземні інвестиції збільшилися в економіку України більше, ніж в 2 рази, зі 183 $ на душу населення до 424.
Оксана ВАЩЕНКО: Пане Борисе, є запитання, які надходять до нас на електронну адресу. Вони зовсім різні, але щодо, от, візового режиму є запитання від Сергія. «Украина 2 года проводит политику открытых дверей. США, Канада и многие другие страны могут посещать Украину без виз и бесплатно. Для граждан же Украины все эти страны сохраняют строгий, недешевый и унизительный по процедурам визовый режим. Объясните, пожалуйста, почему вы поддерживаете такие унизительные диспропорции в отношениях с этими странами, и чего вы добиваетесь такими безвольными и невыгодными для Украины действиями?»
Борис ТАРАСЮК: Я смію не погодитися з автором цього запитання. Перше, всі країни, нині нові члени ЄС, починали з того, що зробила Україна в 2005 році, відмовилися в односторонньому порядку від віз для громадян країн ЄС. В результаті через декілька років країни ЄС пішли назустріч і поступово почали пом’якшувати візовий режим для громадян цих країн. Те ж саме відбувається і сьогодні. Я вже згадував про те, що відповіддю на ці дії було спрощення візового режиму щодо громадян України.
Що стосується інших обставин. Я хочу сказати, що я не згоден з принизливими процедурами, які подекуди відчувають громадяни України, звертаючись по візи до консульств країн ЄС, і про це ми постійно говоримо з нашими партнерами. В результаті цих переговорів, фактично, вже в законодавчому, нормотворчому плані всі країни ЄС зобов’язані надавати і пояснювати громадянам України причини відставки.
Оксана ВАЩЕНКО: Відмови.
Борис ТАРАСЮК: Відмови. Відмови від видачі віз. Крім того, хочу сказати, що для всіх громадян країн – не членів ЄС встановлюється новий тариф отримання віз, 60 євро, для українських громадян цей тариф залишається 35 євро. Нагадаю, що для цілої низки країн візи видаються, продовжують видаватися до вступу цих країн до Шенгенських угод безкоштовні. Отже, що стосується втрат і надходжень, то надходження до бюджету України від цього кроку в 10 разів більше, а це означає соціальні виплати для українських громадян.
Оксана ВАЩЕНКО: Пане Борисе, я не знаю, можливо, ви бачили величезні черги до посольств країн-членів ЄС, але, очевидно, ви не проходили жодного разу ні співбесіду, ні консультацію у консула. І я вам скажу відверто, що ви знаєте, тут є проблема. Тут є серйозні труднощі, і тут є незрозумілі іноді аргументи як до людини, яка представляє, принаймні, Україну, стосовно і поваги, і дуже багатьох речей.
Борис ТАРАСЮК: Ви праві, мені не доводилося вистоювати черги, але я знаю з численних листів українських громадян, я знаю з доповідей наших працівників про те, що робиться в консульствах країн-членів ЄС. І повірте, що кожен такий факт, він стає предметом серйозних розмов між представниками департаменту консульської служби МЗС України і відповідними консульствами країн ЄС.
Оксана ВАЩЕНКО: Будь ласка, ваші запитання до нашого сьогоднішнього гостя. Слухаємо вас.
СЛУХАЧ: Пане Тарасюк, доброго дня. Це Михайло, Київ. Пане Тарасюк, маю до вас два запитання. Перше, чи відповідає діючий Закон Про вибори народних депутатів ст. 71 Конституції, і перспективи вашої політичної сили у випадку відновлення дії Конституції, тобто, відновлення мажоритарної системи виборів або виборів за пропорційною системою з відкритими списками для виборців. Дякую.
Оксана ВАЩЕНКО: Про що йдеться у першому запитанні? Відповідність до чого?
СЛУХАЧ: Відповідність до Конституції, ст. 71 Конституції України.
Борис ТАРАСЮК: А про що вона говорить, ви знаєте?
СЛУХАЧ: Вона говорить про пряме виборче право громадян України.
Оксана ВАЩЕНКО: Ваша відповідь.
Борис ТАРАСЮК: Я вважаю, що існуючий порядок виборів, перехід до пропорційної системи відповідає практиці провідних демократичних європейських країн, тому цей принцип треба залишити. Інша справа, що у нас було багато зловживань при мажоритарній системі, коли влада використовувала адміністративний ресурс і проводила, власне, своїх ставлеників. Тому пропорційна система покликана була якраз змінити цю ситуацію і уникнути використання адміністративного ресурсу владою. Отже, на мою думку, треба залишатися в цій пропорційній системі.
Оксана ВАЩЕНКО: Скажіть, от, БЮТ зараз веде активні переговори з різними політичними силами, і нещодавно сказала, що хотіла б бачити в своїх лавах і НРУ. Ви взагалі розглядаєте таку можливість чи ні?
Борис ТАРАСЮК: Мова не може йти про те, щоби НРУ опинився в лавах БЮТ. Мова може йти про співпрацю. І, власне, НРУ, керівні органи прийняли рішення про переговори з БЮТ відносно координації нашої діяльності у ВР. Відомо, що Рух представлений депутатською групою в рамках фракції «Наша Україна», і в цьому зв’язку я хочу сказати, що у нас пройшли успішні переговори, і ми були готові до підписання угоди про координацію наших дій, абсолютно рівноправна угода, у ВР.
На жаль, голосування 12 січня перекреслило можливість таку, але це не означає, що ми відмовляємося від того, щоби встановити координацію опозиційних сил у ВР. Без такої координації нам годі говорити про гідну відсіч реваншистським намірам Партії реґіонів і правлячій кризовій коаліції. Отже, наша опозиція повинна об’єднатися.
Оксана ВАЩЕНКО: Серед основних помилок, от, «помаранчевої» влади говорилося і називалося те, що кожен почав щось відсторонено будувати або, скажімо, створювати окремо. Тобто, була така розпорошеність присутня. І зараз, якщо подивитися, кожен говорить про те, що треба об’єднатися заради того, щоб прийти знову, можливо, до влади, ви говорите про уникнення, унеможливити реваншизм і так далі, але подивіться, Катеринчук створює свій «Європейський рух», Юрій Луценко теж громадську орґанізацію і активізує людей про ходу навесні до Києва. Ви так само поки що не бачите ніяких можливостей, ну, окрім того, якщо взяти там переговори якісь ведуться з Юрієм Костенком, УНП. Але це все. Де об’єднання?
Борис ТАРАСЮК: Ви назвали зовсім, так би мовити, різні, непов’язані процеси, які ще невідомо, відбудуться чи ні. А НРУ – це є ветеран патріотично-демократичних сил в нашій державі. Саме завдяки НРУ згуртувалася вся патріотична частина українського населення, і було відновлено державну незалежність України. Я думаю, ви це не будете заперечувати. Тому не можна порівнювати Рух, який має свої здобутки перед українською державою, українським народом і українською історією, і ті процеси, які щойно тільки започатковуються, починаються.
Оксана ВАЩЕНКО: Пане Борисе, я б не порівнювала, якби Народний Рух не йшов у блоці «Наша Україна», а йшов окремо. І ми б тоді подивилися, з яким результатом ви, якби йшли окремо, пройшли у ВР.
Борис ТАРАСЮК: Саме через це ми і прийняли рішення про блокування.
Оксана ВАЩЕНКО: Через те, що ви б не подолали цей 3-відсотковий бар’єр?
Борис ТАРАСЮК: Це ще не доконаний факт. Але я хочу сказати, що ми продовжили той курс, який був розпочатий ще у 2001 році, коли НРУ прийняв рішення про згуртування всіх патріотично-демократичних сил в блок «Наша Україна».
Оксана ВАЩЕНКО: Ну, це була помилка. Костенко туди не пішов.
Борис ТАРАСЮК: І де зараз УНП? Скажіть мені, вона є в парламенті.
Оксана ВАЩЕНКО: Ну і скільки є представників Народного Руху? Нема.
Борис ТАРАСЮК: Немає. А НРУ залишився парламентською партією.
Оксана ВАЩЕНКО: Скільки їх?
Борис ТАРАСЮК: 12 зараз. Було 13 зі мною.
Оксана ВАЩЕНКО: Але ви розумієте, ну, великої погоди, я не хочу вас образити, вони не роблять.
Борис ТАРАСЮК: Це залежить від людей. На мій погляд, вони якраз є активною політичною силою, яка активно працює у ВР. Отже, ми виступали і виступаємо за те, щоби об’єднати всі патріотично-демократичні сили. Це було і на виборах 2002 року, і на виборах 2006 року. В той же час, сьогодні НРУ ставить перед собою завдання об’єднатися, наскільки це дозволять реалії, з УНП, відновити єдність НРУ.
Ми вже почали через відновлення орґанізаційної єдності Народного Руху і УНП, і якщо все буде нормально, то, в решті решт, ми прийдемо до об’єднання. Якщо об’єднаються дві ці провідні політичні сили правоцентристського спрямування, то я думаю, що нам по силі буде об’єднати і всі інші патріотично-демократичні сили і у такий спосіб створити політичну силу, відновити політичну силу, яка буде йти самостійно на виборах.
Оксана ВАЩЕНКО: Хто буде лідер?
Борис ТАРАСЮК: Це не має значення.
Оксана ВАЩЕНКО: Як не має?
Борис ТАРАСЮК: Це не має значення. На даному етапі це абсолютно не має значення.
Оксана ВАЩЕНКО: Хтось з вас двох чи хтось третій?
Борис ТАРАСЮК: Я скажу, що це не має значення. Зараз для нас має значення відновити орґанізаційну єдність, привчити наші партійні орґанізації працювати спільно як в центрі, так і на місцях, і саме з цією метою ми створили раду, раду НРУ і УНП. Ми плануємо спільні акції і починаємо їх здійснювати.
Оксана ВАЩЕНКО: Будь ласка, наступний дзвінок до нашої програми, програми «Ранковий іспит». Слухаємо вас. Доброго ранку.
СЛУХАЧ: Доброго ранку. Володимир, Київ. Пане Тарасюк, таке запитання. Чи не вважаєте ви президента Ющенка і політичну силу «Наша Україна» політичними банкрутами? Ви так захопилися боротьбою з Тимошенко, що не помітили, як наш президент став українською королевою у спідниці? Дякую за відповідь.
Борис ТАРАСЮК: Я припускаю і визнаю, що були допущені помилки «Нашою Україною» як блоком, і хочу сказати, що кожна складова «Нашої України», блоку «Наша Україна» є відповідальною за падіння авторитету. В той же час, треба тут звернути увагу на найбільшу складову блоку «Наша Україна», а це НСНУ.
Очевидно, що там були і залишаються проблеми, і ці проблеми тягнуть вниз весь блок. Я переконаний в тому, що Віктору Ющенку як президенту вистачить мужності і політичної волі для того, щоби зміцнити демократичний фланг українського політикуму, і я думаю, що ті сили, які складали блок «Наша Україна», БЮТ, всі ми разом, партії демократичні, відновимо потугу української демократії і переможемо на виборах.
Оксана ВАЩЕНКО: Що ж, дякую вам за сьогоднішню участь в програмі «Ранковий іспит». Думаю, що буде у нас нагода з вами зустрітися ще раз і не раз. З нами був екс-міністр закордонних справ, лідер НРУ Борис Тарасюк. На все вам добре і до побачення.
Борис ТАРАСЮК: Хай вам щастить.
