ВЕДУЧА: У нас розпочинається наш «Ранковий іспит». Я рада вітати у нашій студії представника президента у ВР, екс-міністра юстиції України Романа Зварича. Доброго ранку.

Роман ЗВАРИЧ: Доброго ранку.

ВЕДУЧА: Ну і для початку у нас є бліц, це короткі запитання, бажано, короткі відповіді. Отже, про що свідчить оприлюднення Закону Про КМ на сайті ВР?

Роман ЗВАРИЧ: Я думаю, що свідчить про те, що антикризова команда не знає, що робити з цим законом.

ВЕДУЧА: На вашу думку, на початку наступної сесії ухвалять у другому читанні Закон Про опозицію?

Роман ЗВАРИЧ: Думаю, що шанси не дуже то високі.

ВЕДУЧА: Президент може його ветувати?

Роман ЗВАРИЧ: Є підстави, так.

ВЕДУЧА: Чи не свідчать останні політичні події про те, що в країні посилюється роль двох гігантів, Партії реґіонів та БЮТ, не залишаючи місця іншим, дрібним?

Роман ЗВАРИЧ: Я думаю, що, швидше, можна говорити про те, що є певна синхронізація в їхніх політичних діях.

ВЕДУЧА: Ну і запитання, як на вашу думку, чи відбудеться загальнонаціональний «круглий стіл» в середині лютого?

Роман ЗВАРИЧ: Відбудеться обов’язково.

ВЕДУЧА: Так вважає Роман Зварич, представник президента у ВР, екс-міністр юстиції України. Ну що ж, зараз ми безпосередньо переходимо до нашої розмови. Ще вчора вдень глава держави вів переговори з коаліцією навколо Закону Про КМ. Це означало, що йшов пошук компромісу, насамперед, із зацікавленістю глави держави.

Навіть речниця президента увечері зазначила, що Закон Про КМ не було оприлюднено, і це свідчить про те, що антикризова коаліція готова до компромісів. Спікер Олександр Мороз сказав, що зміни до Закону Про КМ можливі, і ініціативи в цьому відношенні президента сприймаються навіть із повагою. Буквально за кілька годин закон публікують на сайті ВР. Як це розуміти?

Роман ЗВАРИЧ: Ну, я думаю, що, дійсно, йде певний процес знаходження компромісних позицій, компромісного якогось алгоритму, який дав би можливість набрання чинності цього надзвичайно важливого закону, а тим більше, в нових конституційних реаліях. А що стосується оприлюднення самого закону на веб-сайті ВР, я не бачу тут якоїсь великої трагедії.

Я думаю, що самі ініціатори цієї дії розуміють, що, відповідно до Конституції, закон, який таким чином оприлюднений на Інтернет-ресурсі ВРУ, не може вважатися таким, що набирає чинності, оскільки в Конституції дуже чітко встановлено, що для того, щоби закон, а це і є закон, який ще не набрав чинності, для того, щоби це відбулося, потрібно, щоби він був офіційно оприлюднений у встановленому порядку. Цей порядок встановлений указом президента, і засобом для того, щоби таке офіційне оприлюднення відбулося, може бути або «Голос України», або «Урядовий кур’єр».

ВЕДУЧА: Ну, все-таки, чому тоді опублікували цей закон на сайті ВРУ? От, сьогодні вранці наш експерт Кость Бондаренко сказав, що це є тонка гра Олександра Мороза. Він вміє робити такі дуже влучні ходи, мовляв, він є зараз в такій ситуації позитивним, чи то своїм, і для Секретаріату президента, і для президента, і для прем'єр-міністра. Нікому не зашкодив, начебто, з одного боку, але і закон офіційно не оприлюднений, у той же час, він є на сайті ВР.

Роман ЗВАРИЧ: Ну, по-перше, він був на сайті ВР далеко ще до цього.

ВЕДУЧА: Зараз він в іншій іпостасі.

Роман ЗВАРИЧ: Він, так, в іншій рубриці.

ВЕДУЧА: Так.

Роман ЗВАРИЧ: Він, скажімо так, має більшу таку профільність.

ВЕДУЧА: Вагу.

Роман ЗВАРИЧ: Я би не сказав, ваги, просто більшу профільність, і, звичайно, ніхто би на це не звертав увагу, якби не була відповідна заява від, якщо я не помиляюся, самого спікера або від його прес-секретаря. Я думаю, що це є певна, звичайно, гра напередодні відкриття наступної сесії ВР для того, щоби привернути увагу до цього закону, можливо, трішечки підняти ставки. Тобто, своєрідна форма тиску.

Але я переконаний в тому, що є певна розгубленість у владній команді, оскільки, якщо вони були б переконані у своїй правоті, так, як вони це вже неодноразово декларували, то що їм заважає таки офіційно оприлюднити цей закон у встановленому порядку, для прикладу, в «Урядовому кур’єрі» чи в «Голосі України»? Ну, нічого зараз цьому не заважає.

Вони прекрасно розуміють, що якщо це буде зроблено, то президенту тоді відкривається можливість внести конституційне подання на розгляд Конституційного Суду, в якому президент міг би вимагати у КС рішення щодо скасування самого закону у зв’язку з порушенням конституційної процедури. В протилежному випадку, для прикладу, якщо закон, ну, були би враховані певні пропозиції президента, не всі, президент тоді міг би внести конституційне подання виключно по змісту самого закону, тобто, якщо би була дотримана вся процедура.

ВЕДУЧА: Скажіть, чи можна сказати, що Олександр Мороз таким чином зробив тактичний хід і оминув звернення президента до КС?

Роман ЗВАРИЧ: А поки що такого звернення немає, такого подання, вірніше, мовою Конституції, поки що немає, тому що немає предмету. Закон не набрав чинності, а КС може розглядати лише такі закони, які набрали чинності, за винятком певних міжнародних договорів, які могли би бути предметом конституційного подання на випадок, якщо є сумніви щодо їхньої конституційності.

ВЕДУЧА: Ви кажете про те, що зараз йде компроміс, він шукається, принаймні, між президентом, між прем'єром, між спікером. А чому тоді потім отакі от рішення, які дещо суперечать логіці? Якщо шукається компроміс, відповідно, в результаті ухвалюється рішення, в яких зацікавлені всі три сторони, які будуть корисними всім трьом. Наразі…

Роман ЗВАРИЧ: Ну, по-перше, ці три сторони не можуть прийняти такого рішення, яке може прийняти виключно на цьому етапі погоджувальна рада ВРУ, щодо повторного розгляду пропозицій президента, які були внесені у порядку вето.

ВЕДУЧА: Ну, принаймні, ці сторони можуть домовитися між собою, і, очевидно, що вони домовлялися.

Роман ЗВАРИЧ: Про якісь остаточні домовленості з цього приводу мені невідомо, хоча я не кажу, я навіть не виключаю того, що вони вже можуть і бути. А сам той факт, що закон не оприлюднений у встановленому порядку, свідчить про те, що є можливість, принаймні, повернутися до пропозицій президента. Я хотів би тільки нагадати, про що йде мова. Коли закон розглядався у другому читанні, президент вніс понад 80 пропозицій. Ні одна не була врахована. Коли закон був прийнятий ВР, президент вніс свої пропозиції в порядку вето, їх було понад 40, здається, 46. Ні одна пропозиція президента не була врахована.

Зараз мова йде про 8 пропозицій президента, які направлені, знову ж таки, по ряду конституційних повноважень президента, тобто, в порядку вето, вони носять принциповий для президента характер, оскільки тут йде мова про порядок призначення і прем'єр-міністра, і членів КМ, і, зокрема, інститут контрасигнації. Тобто, президент, все ж таки, вимагає, щоб ці позиції були чітко виписані у строгій відповідності до Конституції України.

ВЕДУЧА: Скажіть, будь ласка, якщо на початку лютого, на початку цієї сесії знову ВР повернеться до цього закону, який може бути результат? Пропозиції президента врахують? Ви зараз кажете, що ви не знаєте результатів домовленостей, так давайте попрогнозуємо трішечки.

Роман ЗВАРИЧ: Мені важко тут прогнозувати, тому що потрібно 226 голосів для того, щоби були враховані пропозиції президента. У випадку, якщо вони не будуть враховані, тут можуть бути, ну, кілька варіантів, зокрема, таких два загальні варіанти. Вето президента може бути подолано, я не виключаю такого розвитку подій, хоча мені важко зрозуміти, як фракція БЮТ могла би черговий раз долучитися до цього процесу.

Тим більше, що 12 січня, коли розглядалися пропозиції президента, все це робилося настільки швидко, ну, таким похапцем це все робилося, коли профільний комітет засідає в 9-30 вранці, в 10 годин вже є розгляд у ВР, 46 пропозицій президента, це лишало десь, приблизно, 35 сек. на кожну пропозицію президента у профільному комітеті. Ви самі розумієте, що це нонсенс. Мова йшла про елементарну змову між «кризовиками» та фракцією БЮТ, зокрема, щодо цього закону, але і також щодо тих законів, на яких наполягала фракція БЮТ.

»Кризовики» погодилися підтримати їх у першому читанні, а взамін БЮТ проголосувала за КМ. Тобто, елементарна така кулуарна змова, яка дала, ну, такий результат. Але оскільки це все робилося настільки, ну, швидко і похапцем, тобто, як кажуть, «на коліні», були помилки, і ці помилки дали можливість президенту в черговий раз накласти вето на цей закон.

ВЕДУЧА: Скажіть, будь ласка, чи були домовленості коаліції із президентом ще до того, як почалися домовленості з БЮТ?

Роман ЗВАРИЧ: Ну, були домовленості на тристоронньому рівні, між трьома найвищими посадовими особами в нашій державі, президент, прем'єр і Голова ВР, щодо необхідності знаходження певних компромісних позицій щодо цього закону, але і також щодо інших позицій. А наступного дня ці домовленості були, ну, недотримані.

ВЕДУЧА: Чи не видається вам, пане Романе, що такі дії коаліції, зокрема, свідчать про те, що вони будуть радше домовлятися із БЮТ, їм це вигідніше? Тому що на наступний день знівельовано було всі домовленості із главою держави, це вже про щось свідчить.

Роман ЗВАРИЧ: І після того, як розглядалося президентське вето, через кілька днів вже навіть були висловлювання Голови ВР щодо закону про так званий імперативний мандат, які свідчили про те, що не зовсім до кінця були дотримані з боку «кризовиків» певні домовленості перед БЮТом. Тому мені видається, що якщо політична сила себе, дійсно, поважає, то після таких дій з боку владної коаліції я не бачу підстав для того, щоби в черговий раз їм довіряти і піти на ще одні кулуарні домовленості.

ВЕДУЧА: Але ж…

Роман ЗВАРИЧ: Не забувайте, що ще до того було також голосування щодо мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, де позиція президента була дуже чітка висловлена у відповідних пропозиціях, тобто, вето, а фракція БЮТ голосувала спільно з кризовою, чи антикризовою коаліцією.

ВЕДУЧА: Але ж тоді чому вчора проводитися оці переговори? Для чого тоді, якщо ви кажете, що довіряти партнерам, які зраджують твою позицію, не варто,

Роман ЗВАРИЧ: Я не казав, зраджують, це вже гостре слово.

ВЕДУЧА: Ну, можливо, підводять, так, інколи?

Роман ЗВАРИЧ: Ну, можливо, так. Але це є політичний процес, політичний діалог. Розумієте, звичайно, що президент міг би тут стати в позу, як кажуть, і просто сказати, я з такими партнерами не хочу мати нічого до діла. Це якби він діяв, скажімо, за якоюсь вже встановленою тут, в Україні, політичною логікою. Президент діє, все ж таки, як глава держави, і мені видається, що він, зокрема, керується необхідністю, ну, дотримання певного такого політичного діалогу, який дасть можливість виходити на консолідовані рішення, консолідовані позиції щодо стратегічних напрямків розвитку нашої держави.

Це стосується не тільки, звичайно, цього закону. До цього був проведений перший «круглий стіл», який завершився підписанням Універсалу національної єдності, і незалежно від того, що деякі позиції, які мали зобов’язальний характер, не були дотримувані співрозмовниками на цьому «круглому столі», президент України, все ж таки, буде використовувати кожну можливість для того, щоби знаходити такі, ну, компромісні позиції.

ВЕДУЧА: А як ви гадаєте, другий «круглий стіл», ініційований президентом у середині лютого, він буде ефективний? Для чого він тоді проводиться? Знову президент подає руку. Можливо, справді, йому треба виявити силу волі і сказати, і дати відсіч тим партнерам, які його підводять?

Роман ЗВАРИЧ: Ну а що це дасть? Розумієте, тобто, звичайно, що саме найлегше, я, власне, це кажу, саме найлегше просто, ну, вибачте за такий непарламентський вислів, плюнути на це все і сказати, я з вами нічого не хочу мати до діла. Але що це дасть для народу, для нашої держави? Тобто, звичайно, що це нічого не дасть.

ВЕДУЧА: Що дасть «круглий стіл»? Що дасть «круглий стіл», якщо Універсал не виконується, все одно?

Роман ЗВАРИЧ: Я не казав, у повному обсязі. Універсал, зокрема, в деяких принципових позиціях після такого наполегливого наполягання самого президента, він в значній мірі, все ж таки, виконувався. Там, зокрема, позиція по НАТО, яка, ну, не виконується, і є інші позиції також, але потрібно, для того, щоби можна було домовитися, потрібно говорити. Тобто, потрібно проводити діалог. «Круглий стіл» якраз є для того, щоби головні, стратегічні напрямки, вектори розвитку нашої держави, щоби ми тут мали однакове розуміння, однаковий підхід до вирішення цих проблем.

ВЕДУЧА: А ви прогнозуєте, що на наступний день після «круглого столу», якщо там ухвалять якісь рішення, знову ж таки, коаліція вчинить по-своєму, БЮТ – по-своєму.

Роман ЗВАРИЧ: Я би не хотів робити такі прогнози. Навпаки, якби ви мене запиталися, чи я маю надію, що воно, все ж таки, буде виконуватися, я би сказав, що так, я маю велику надію, бо, все ж таки, мова йде про відповідальних високопосадових осіб, які, все ж таки, відповідають не тільки за державу як абстрактне явище, але й за долю 48 млн. наших громадян.

ВЕДУЧА: Якщо зараз говорити про те, яке рішення зробив БЮТ, то політологи схиляються до думки, що він підтримав цей закон, аби ще більше загострити відносини між президентом, прем'єром і, можливо, схилити главу держави до ще більш жорстких дій, захищаючи свої повноваження. В принципі, це може виглядати цілком ймовірно.

Роман ЗВАРИЧ: Знаєте, як один із учасників цього процесу, я вам можу сказати точно, що політологи в цій частині якраз дуже сильно помиляються.

ВЕДУЧА: Добре. Скажіть тоді свою позицію. Можливо, ви знаєте щось?

Роман ЗВАРИЧ: Я вже її сказав. От, все зводилося до банальної змови. Тобто, ми вам це, а ви нам взамін даєте це. Тобто, ми голосуємо за Закон Про КМ, помимо того, що ми заявляли до цього, мається на увазі БЮТ, що цей закон настільки суперечить Конституції, що ми його ніколи не будемо підтримувати, це слова були, я перефразую зараз, звичайно, лідера фракції БЮТ

А взамін вони отримали Закон Про імперативний мандат і в першому читанні Закон Про опозицію. Зокрема, я думаю, лідерці БЮТ йшлося про Закон Про імперативний мандат, тому що їхні фракції в багатьох місцевих радах починають розсипатися. Це, знову ж таки, наслідок того, що були закриті списки, коли формувалися ці списки на виборах до місцевих рад, і вони тепер дають дуже негативні наслідки.

ВЕДУЧА: Пане Романе, скажіть, будь ласка, на вашу думку, от, в цьому конфлікті, в цій змові, скажемо так, має президент імунітет? Окрім того, що він проводить переговори, він намагається домовитися, ще в нього є якийсь захист? Тому що, як видно, коаліція відчула владу, БЮТ зрозуміла, що може домовлятися з коаліцією, і навпаки, і виходить, що глава держави трішечки осторонь цього процесу може бути.

Роман ЗВАРИЧ: Я би не сказав, що гостро. Він повинен стояти трішки вище цього процесу. Він не може бути, ну, політиком, так, як це робиться на рівні домовленостей, про які я вже говорив, тобто, ці кулуарні домовленості. Звичайно, що президент має, як ви кажете, захист, я точно не розумію, як ви розумієте імунітет. Цей захист називається Конституція України. Це є основний інструмент, через який президент може завжди подати відповідне подання до КС.

ВЕДУЧА: І яка є така недосконала, не стільки не прописано важливих положень.

Роман ЗВАРИЧ: Точно так. Ну, я тут з вами на 110% погоджуюся.

ВЕДУЧА: Так ось, президент до цього апелюватиме? Це теж буде його захисною однією такою реакцією?

Роман ЗВАРИЧ: Ну, президент про це вже не раз говорив, дуже часто.

ВЕДУЧА: Посилюватимуться ці розмови?

Роман ЗВАРИЧ: Я думаю, що так. Президент, все ж таки, наполягає на тому як ґарант Конституції, а не тільки як глава держави, щоби було взаємне таке розуміння того, що Конституція далеко не досконала на сьогоднішній день. Зважте, будь ласка, що президент ні разу не говорив про те, щоби скасувати політичну реформу, щоби скасувати ці зміни, які були внесені до Конституції. Мова виключно йде про удосконалення цього документу. Коли Основний Закон, ну, викликає більше запитань, аніж дає відповідей на потреби, що виникають з дня на день, ну, то звичайно, що зрозуміло, що його треба удосконалювати.

ВЕДУЧА: Але чи матиме президент підтримку у інших політичних сил у цьому питанні?

Роман ЗВАРИЧ: Ну, для того, щоб він її мав, то, насамперед, потрібно їх переконати. Щоби переконати, потрібно говорити.

ВЕДУЧА: Це буде на «круглому столі» обговорюватися?

Роман ЗВАРИЧ: Це – можлива одна тема, так, звичайно.

ВЕДУЧА: Зараз ми перериваємося на рекламу та новини. Я нагадаю, що в цій студії у прямому ефірі ми спілкуємося із представником президента у ВР, екс-міністром юстиції України Романом Зваричем. Любі слухачі, після «Новин» буквально і ви зможете долучатися до нашої розмови. Ми продовжуємо наш прямий ефір.

З нами зараз у студії представник президента у ВР, екс-міністр юстиції України Роман Зварич. Продовжуємо нашу розмову. Я би хотіла, пане Романе, щоб ви, все-таки, прокоментували заяву міністра юстиції Олександра Лавриновича про те, що якщо закон з’явився на сайті ВР, це є, от, офіційне оприлюднення, тому що законодавчо не прописано.

Роман ЗВАРИЧ: Якраз законодавчо воно прописано. Знову ж таки, мова йде про законодавство, не закони, і Конституція не вимагає, щоби встановлений порядок був якраз встановлений законами. Це є указ президента, він не є, ніколи не був оспорюваний. Але я би хотів на інше звернути увагу, я про це вже говорив. Що заважає антикризовій коаліції, якщо вони є переконані в своїй правоті, тобто, що вето було подолано, оприлюднити у встановленому порядку, тобто, або в «Урядовому кур’єрі», це є газета КМ, або в «Голосі України», це є газета ВРУ?

ВЕДУЧА: Звернення до Конституційного Суду.

Роман ЗВАРИЧ: Звичайно, що це може відбутися, і тому вони цього бояться. Але якщо так, тоді, ну, не треба робити вигляд, що ти чогось не знаєш. Я переконаний в тому, що міністр юстиції розуміє, що тут є певна слизька позиція.

ВЕДУЧА: Ну а що тоді потрібно робити, якщо є розуміння? Є розуміння, що якщо оприлюднять, то, все одно, буде подання до КС, не оприлюднять, ну, цього…

Роман ЗВАРИЧ: Ну, по-перше, а, потрібно зрозуміти, що таким чином такі важливі закони не приймаються. Тобто, це не є той порядок. Не можна авантюрою проводити рішення у сесійному залі ВРУ. Це була авантюра, коли не було передбачено в порядку денному, мені дзвонять буквально в 20 годин тричі напередодні розгляду в профільному комітету, комітет розглядає пропозиції президента протягом півгодини, тобто, я ж кажу, десь, приблизно, 30 сек. на кожну пропозицію президента, і приймається рішення, ну, яке носить, швидше всього, такий кулуарний, який є результат кулуарних домовленостей. Тобто, це перше.

Друге, треба визнати, все ж таки, що вето президента не було подолано, а у зв’язку з тим, що на підпис президента надійшло 2 зовсім відмінні документи, треба визнати, що закон був прийнятий в новій редакції, а, отже, президент мав право і можливість в черговий раз внести на розгляд ВР свої пропозиції в порядку вето.

І третє, треба таки визнати, що ті пропозиції президента, їх є всього 8, дійсно, носять принциповий характер, тобто, вони є такі, які налаштовані на те, щоби привести у відповідність до Конституції України цей закон, і врахувати ці пропозиції. Якщо це буде зроблено, то я думаю, що ми можемо вийти із цієї дуже прикрої ситуації.

ВЕДУЧА: Пане Романе, можливо, «круглий стіл» і справді вирішить частково якісь питання, принаймні, буде обговорення, але от президент України називає умовами для проведення національного «круглого столу» узгодження позицій щодо Закону Про КМ, відмова від ініціатив щодо Закону Про президента, скасування нового Закону Про основи зовнішньої і внутрішньої політики. Президент ставить серйозні вимоги до проведення цього «круглого столу». Чи потрібні ці вимоги коаліції? Чи потрібні вони опозиції? Ініціює «круглий стіл» президент.

Роман ЗВАРИЧ: Я точно не розумію, який зміст цього питання, але, звичайно, що вони потрібні.

ВЕДУЧА: Зміст того питання, що наразі президент ставить абсолютно серйозні вимоги для проведення «круглого столу», наразі коаліція і опозиція, відчувши, що вони і так себе гарно почувають, домовляючись між собою, так от, чи будуть вони виконувати ці вимоги? Чи потрібно їм зважати на це?

Роман ЗВАРИЧ: Ні, ну, хочеться вірити, все ж таки, зокрема, прем'єр-міністру і Голові ВР, які неодноразово говорили про те, що потрібно знаходити якесь порозуміння з президентом України. Тобто, це і наголошується. Є три ключові посади, тобто, посадові особи в нашій державі, від яких залежить розвиток держави, доля нашого народу і таке подібне.

Відсутність домовленостей у фундаментальних, принципових питаннях може дуже сильно, ну, нашкодити нашій державі, нашим інтересам. Я думаю, що вони це розуміють. Президент визначив, які є ті позиції, по яких потрібно знаходити певне порозуміння. Звичайно, що Закон Про КМ, це є дуже важливий, я думаю, що це вже зараз усім зрозуміло, і президент ні разу не давав жодних підстав для того, щоби, ну, критикувати його за якусь неконструктивну позицію в даному випадку.

Що стосується Закону Про президента, я є співавтором цього закону, він вносився ще, якщо я не помиляюся, в 1999 році, прийнятий ВР в другому читанні, залишилося 7 статей для розгляду в третьому читанні, тобто, і для остаточного схвалення. Хоча будучи якраз автором цього закону, я зараз можу заявити про те, що значна частина тих статей, тих норм, які писалися ще в інших конституційних реаліях, уже на сьогоднішній день абсолютно не відповідають Конституції України. Тобто, цей закон потребує дуже сильного доопрацювання.

ВЕДУЧА: Але, в принципі, він потрібен, на вашу думку?

Роман ЗВАРИЧ: Я вам скажу так. В 106 ст. Конституції, там є вичерпний перелік чи, я б навіть сказав, майже вичерпний перелік повноважень президента. Я кажу майже, тому що є ще 107 ст., яка регламентує діяльність в загальних таких рамках РНБОУ, а президент очолює цей орган, і там є певні повноваження. Тому в Законі Про президента не можна ані відбирати, тобто, скорочувати ці повноваження, ані додавати до цих повноважень.

Натомість потрібно дуже чітко врегламентувати те, що в Конституції називається дорадчі і консультативні органи, які президент має право утворювати. Потрібно також врегламентувати процедуру дострокового припинення повноважень президента України у тих 4 випадках, які передбачені Конституцією України. І остаточно потрібно також врегламентувати соціальне питання, пов’язане із президентом України.

ВЕДУЧА: Скажіть, будь ласка, ви знаєте, якось важко уявити, щоб в одному законодавчому акті було прописано ті межі, от, в рамках яких має діяти президент. В принципі, це реально, знову ж таки, враховуючи зараз політичні реалії?

Роман ЗВАРИЧ: В законі цього не можна робити, оскільки, я ж кажу, власне, що це виписано в 106 ст. Конституції. Можуть виникати певні питання щодо цих повноважень, зокрема, я би сказав, частина третя, де мова йде про цей інститут контрасигнації, тобто, укази президента, які є обов’язкові до виконання, які вимагають скріплення підписами прем'єр-міністра і міністра, відповідального за виконання.

Але мені видається, що це питання має бути врегульовано не в Законі Про президента, а в Законі Про нормативно-правові акти, це є надзвичайно важливий і надзвичайно складний закон. І, до речі, коли я ще був міністром юстиції, моє доручення було до кінця минулого року внести на розгляд КМУ цей законопроект. Я зараз не знаю, чому Міністерство юстиції його не вносить, він повинен бути готовий.

ВЕДУЧА: Я би хотіла ще запитати вас про одне таке відкрите питання, яке залишається, Закон Про опозицію. Якщо його, нарешті, ухвалять на початку наступної сесії як компромісний варіант Партії реґіонів і БЮТ, якою буде реакція глави держави на цей закон?

Роман ЗВАРИЧ: Глава держави вже неодноразово також привертав увагу народних депутатів до того, що там є чимало диспозицій в цьому законі, які, ну, м’яко кажучи, викликають певні сумніви.

ВЕДУЧА: Отже, це вето?

Роман ЗВАРИЧ: Я цього не сказав.

ВЕДУЧА: Має бути вето?

Роман ЗВАРИЧ: Я сказав, що є підстави говорити про те, що президент може дуже прискіпливо поставитися до тих статей, до тих норм, які в нього викликають сумніви.

ВЕДУЧА: Але, очевидно, кажуть, що закон, який ухвалять в другому читанні, він різнитиметься від того закону, який, от, власне, проголосували в першому читанні. Тому зміни будуть.

Роман ЗВАРИЧ: От, бачите, прислуховуються, все ж таки, до глави держави.

ВЕДУЧА: Ну і виникає така думка, якщо ухвалять Закон про опозицію, він сприятиме посиленню системи двопартійності, принаймні, про це говорять політологи, Партії реґіонів та опозиційної БЮТ. Менші партії, зокрема, «Наша Україна», стануть просто непомітними у цій великій політичній грі.

Роман ЗВАРИЧ: Ну, я би не сказав, що «Наша Україна» аж настільки менша партія або настільки менша фракція, щоби вважати, що є підстави її непомітності в майбутньому.

ВЕДУЧА: Ну, просто почнуться великі ігри між Партією реґіонів, БЮТ.

Роман ЗВАРИЧ: Звичайно. Я можу сказати, це не було окремою позицією президента, але я хочу тільки просто нагадати, що фракція «Наша Україна» наголошувала на тому, що сам Закон Про опозицію написаний таким чином, що надає надто великі повноваження тій найбільшій фракції опозиційній і применшує роль інших можливих опозиційних фракцій у ВРУ. Звичайно, що на це треба привернути увагу, і я думаю, що автори цього законопроекту і народні депутати повинні би врахувати ці застереження.

ВЕДУЧА: Ну і нарешті, вчора увечері речник глави держави повідомила, що 29 січня буде вирішено питання щодо застосування вето президента на Закон Про імперативний мандат депутатів місцевих рад. А, водночас, заступник глави Секретаріату Ігор Пукшин заявив, що останнім днем рішення є, все-таки, 5 лютого. Вам відомо, яким є рішення президента?

Роман ЗВАРИЧ: Ну, поки що, звичайно, його немає.

ВЕДУЧА: Чому такі різні заяви? 29 січня, 5 лютого, коли, все-таки?

Роман ЗВАРИЧ: Ну, там 15 днів відводиться для того, щоби президент або підписав закон, або повернув його з своїми пропозиціями в порядку вето. Я не знаю точно, яка була дата, коли цей закон надійшов до Секретаріату президента України, але це несуттєво. Суттєве є те, яка може бути реакція президента, тобто, яка буде його правова позиція щодо окремих норм в цьому законі.

ВЕДУЧА: І яка буде його реакція?

Роман ЗВАРИЧ: Не можу зараз сказати. Я можу тільки говорити про те, бо це, звичайно, рішення президента, я можу тільки говорити про те, які були мої рекомендації. А я вважаю, що, все ж таки, є підстави, є досить такі явні, очевидні підстави президенту накласти вето, зокрема, по принциповій позиції, чи можуть бути достроково припинені повноваження депутата місцевої ради за рішенням політичної сили, оскільки Конституція визначає, що депутати обираються в прямих виборах. Тобто, прямі вибори. Якщо цієї позиції не буде змінено, ну, тоді я маю сумніви щодо цього закону. Є ще одна позиція, оскільки в Законі Про імперативний мандат, там передбачається зворотна сила закону, а це неприпустимо, звичайно.

ВЕДУЧА: У нас вже є слухачі на лінії, які хочуть так само висловити свою думку або щось запитати нашого гостя. Доброго ранку, назвіться.

СЛУХАЧ: Добрий ранок. Ігор Степанович, місто Київ. Два коротенькі питання, пане Зварич. Перше, кому і навіщо потрібен міф про дві партії? І друге, скажіть, як сприймає і реагує президент на інформацію про те, як приймали Закон Про КМ, от, ви розказували, про заяви Лавриновича, про наїзди на Раду нацбезпеки, до речі, і таке інше?

ВЕДУЧА: Дякуємо.

Роман ЗВАРИЧ: Ну, цей міф потрібен, я думаю, тим двом партіям. Міф є небезпечний, якщо ним керуватися, звичайно. Тому думаю, що відповідь очевидна. Президент, що стосується цих всяких політичних баталій, які мають місце і в сесійному залі ВРУ, і за межами сесійного залу, звичайно, що це може бути предметом інтересу для президента. Але, в першу чергу, президент буде керуватися тими документами, які поступають до нього.

І коли мова йде про Закон Про КМУ, президент іншої правової позиції не міг займати. Коли документ відрізняється, його не може цікавити стенограма ВРУ, де там говорилося про те, що долається вето. Документи цього не підтверджують. Тобто, єдиний правовий висновок, на який міг вийти президент у даному випадку, є такий, що закон був прийнятий в новій редакції, що дає можливість президенту, звичайно, накласти повторне вето.

ВЕДУЧА: Наступний радіослухач, доброго ранку, назвіться.

СЛУХАЧКА: Пенсионерка из Киева, Татьяна. Вы знаете, я к гостю имею такое замечание. Дело в том, что «Наша Украина» на протяжении 1,5 лет все время ведет какие-то кулуарные переговоры с «Регионами», о чем-то договариваются, что-то себе там выторговывают, якобы, в интересах народа. И только тогда, когда Юля, действительно, предложила такие важные законы, как о мандате, об этих перебежчиках, о том, что, Закон об оппозиции, который также не поддержала «Наша Украина», вы делаете ее во всем виноватой.

ВЕДУЧА: Дякуємо вам. Прокоментуйте.

Роман ЗВАРИЧ: Ну, по-перше, я шкодую, що ви думаєте, що я роблю її у всьому винуватою. Я просто тільки висловлюю своє здивування з приводу певної поведінки опозиційної сили, яка декларує доволі радикальні речі на предмет навіть, їхніми словами, «злочинної влади», а тут таки сідає і з ними домовляється. Мені видається, що це не зовсім пристойно, принаймні.

ВЕДУЧА: І ще один радіослухач в нашому ефірі. Доброго ранку.

СЛУХАЧ: Якщо можна.

ВЕДУЧА: Будь ласка, запитання ваше.

СЛУХАЧ: Пане Зварич, ми ходили на Майдан, це інвалід війни, Київ, Микола Сергійович, я даже з вами зустрічався. От, хочеться вам задати питання, яке ваше бачення, от, Симоненко, Мороз, ну, хамелеони, предателі, ясно, так. Так ну як же вони пішли під Януковича і під оцю коаліцію? Вони ж зрадили чи не зрадили своїх виборців? Виборці б не проголосували за «Реґіони».

ВЕДУЧА: Дякуємо вам. Будь ласка, коротка репліка, в нас дуже мало часу.

Роман ЗВАРИЧ: Я дуже прошу не заставляти мене такими поняттями керуватися, бо, все ж таки, це доволі серйозні люди, про яких ви говорите, це Голова ВР і лідер окремої фракції. Я думаю, що тут виборці самі мали б визначитися. Комуністів я не можу зрозуміти, як вони могли би з олігархами, тим більше, приймаючи відверто антисоціальний, навіть, я б сказав, олігархічний бюджет. Комуністи в перший раз голосували за самий найменш соціальний бюджет. Щодо Олександра Мороза, ну, дуже дивує позиція, коли після того, що Мороз підписався під «помаранчевою» коаліцією, ну, так обернутися і робити вигляд, що цього не було, і підписувати іншу коаліцію, ну, якось, знову ж таки, важко зрозуміти такі кроки.

ВЕДУЧА: Дякуємо, це була програма «Ранковий іспит». Гостем її був представник президента у ВР, екс-міністр юстиції України Роман Зварич.