Ірина Фомицька: Конституція Віктора Ющенка спрямована на забезпечення прав і свобод громадян

П’ять років тому були внесені зміни до Конституції, які розбалансували владу та обмежили повноваження президента. 

Сьогодні Віктор Ющенко пропонує демократичні зміни, проте втілити їх не така вже й легка справа. Владі потрібно домовитися, причому негайно, адже часу залишилося не так вже й багато. 

Про бажання навести лад в країні, реформувавши державну владу, Віктор Ющенко заявив ще на своєму виступі до народу з нагоди 18-річчя Незалежності України. «Ключовий і безальтернативний засіб навести лад в нашій державі — це конституційна реформа. Я твердо наполягаю на конституційних змінах, які повинні виправити всі нинішні протиріччя», - сказав він.

У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України» говориться, що «ініціювання змін обумовлено станом сучасного українського суспільства і політичного процесу в Україні, який об'єктивно потребує необхідності вдосконалення конституційного регулювання суспільних відносин. Ці зміни мають сприяти досягненню визначеної у чинній Конституції України мети, пов'язаної, зокрема, з прагненням розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, а також необхідністю забезпечення наступництва у конституційному творенні». 

Крім того, комплексні зміни до Конституції України викликані також практикою застосування її положень, виявленням та необхідністю усунення у її змісті певних недоліків. До того ж на різних етапах сучасного конституційного процесу не було враховано низку важливих зауважень Європейської комісії.

У цілому, в своєму проекті Конституції Віктор Ющенко пропонує: зробити парламент двопалатним і перейменувати його в Національні збори, скоротивши при цьому загальне число депутатів; обирати нижню палату по пропорційній системі і по «відкритих списках»; покласти на нижню палату, окрім законодавчої функції, відповідальність за формування уряду і контроль за його діяльністю; верхню палату (Сенат) обирати на мажоритарній основі, по трьох депутатів від кожної області), а також внести та інші зміни.

Нагадаємо -  31 березня, виступаючи в Раді з щорічним посланням, Віктор Ющенко заявив, що вніс відповідні зміни до Основного Закону на розгляд парламенту.

Тоді Глава держави дав інтерв'ю трьом провідним українським виданням: «Дело», «День» і «Україна молода». Віктор Ющенко пояснив, чому він дав старт всенародному обговоренню проекту нової Конституції напередодні старту президентської кампанії.

«Моєю ідеєю було консолідувати людей найвищого вченого рівня, правозахисників, політиків. Ця комісія сформулювала концепцію Конституції, яку я узяв за основу для того, щоб розробити оновлений варіант Основного Закону. Паралельно близько 5 місяців тому я направив цей проект на суд Венеціанської комісії, яка, у свою чергу, дала йому найвищу оцінку», - сказав він і додав: «Найчесніша Конституція та, яка в своїй основі приймається до президентських виборів. Тоді ми знатимемо позицію кожного, хто ще не уявляє, якими виявляться результати виборів».

Щодо цілей Глави держави у спеціальній програмі національної телекомпанії розповіла Глава Секретаріату Президента Віра Ульянченко. Вона наголосила, що Президент зацікавлений почати прямий діалог з людьми.

На держтелерадіо програма "Обговорюємо Конституцію" буде виходить щодня. Згідно з указом Президента країна повинна встигнути обговорити його проект до 1 грудня. Після цього Ющенко має намір ініціювати проведення референдуму по внесенню поправок до Основного Закону.

На Київщині неодноразово відбувалися зустрічі і круглі столи щодо обговорення проекту Конституції.

Заступник голови виконкому Київської обласної організації «Нашої України» Сергій Неділько наголосив у коментарі, що «для того, щоб обговорювати позитивні чи негативні сторони законопроекту, потрібно, принаймні, його знати. «Це єдиний проект Закону серед запропонованих іншими політичними силами, який винесений на громадське обговорення, однак ніхто, окрім Ющенка, не бажає дослухатися до думки суспільства».

«Є багато позитивного у проекті змін до Конституції України Президента. В першу чергу що стосується забезпечення прав і свобод громадян. Водночас не можна сказати, що Конституція України 1996 року несла тільки декларативні речі, - були записані конкретні норми, які не можна інтерпретувати по-різному. Таким чином, блок щодо забезпечення прав і свобод громадян ще більше розширено. Це зроблено для того, щоб влада виконувала свої зобов’язання», - зазначив Сергій Неділько

За його словами, «ще один позитивний момент – прозорі списки, так звані відкриті списки по реформування законодавчої влади, норма про місцеве самоврядування. З одного боку у проекті Закону вказано на реальні повноваження, що надаються на місцях, - реальні механізми забезпечення місцевого самоврядування, але в той же час подано речі, яких немає у теперішній Конституції України. Наприклад, згідно із запропонованим проектом Закону обиратися до влади місцевого самоврядування мають право тільки жителі місцевої громади»

Крім того, позитивним моментом в законі є те, що ним надається можливість контролю за державними органами влади, у тому ж числі і система розподілу. «Нинішня Конституція розбалансована тими змінами, які були внесені в 2004 році. Якщо в Конституційному варіант 2006 року було більш-менш зрозумілим по повноваженнях уряду, президента України та Верховної Ради, то та бомба уповільненої дії, яку тоді пропонували соціалісти, - вона зараз і спрацьовує», - сказав він. 
 

Українські незалежні експерти також позитивно оцінили «нову» Конституцію.
 

Так, Кость Бондаренко, український політолог, директор Київського інституту проблем управління імені Горшеніна зазначив у своєму коментарі, що зміни до Конституції вкрай потрібні, але «учасникам конституційного процесу і всім тим політичним силам, які напрацювали свої варіанти Конституції, слід об`єднатися щоб створити єдиний варіант Конституції. І в день виборів президента чи дострокових парламентських виборів винести цей варіант на всенародне обговорення з тим, щоб він був імплементований після виборів у той час, коли президент вступить у свої повноваження»

Він також зауважив, що є прихильником сильної президентської влади, а не парламентської форми правління. «Для України ментально більш прийнятна президентська форма правління з посиленою функцією президента і посиленою відповідальністю», - сказав він.

У свою чергу, Михайло Погребінський, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології зазначив, що «якщо мова йде про внесення змін до Конституції і президентські вибори, то у цьому випадку президент має знати, які у нього будуть повноваження до обрання на пост президента».