До розділу
Володимир Шандра: Служби МНС приведені в готовність на випадок повені

11:25, 03 Березня - Володимире Миколайовичу, якими є на сьогодні прогнози щодо весняної повені? На Україну очікує особливо висока вода чи все буде в межах середньостатистичних показників?
- За прогнозами Гідрометецентру, наявні обсяги снігу та криги, що утворилися протягом цієї зими, дозволяють говорити про можливий середній або вище середнього рівень водопілля за увесь багаторічний період спостережень. Якщо порівнювати з недавнім минулим, то передбачається, що цьогорічна повінь буде найбільшою з 1979 року, адже нині кількість снігу по Україні у 2-3 рази більша, ніж буває зазвичай. Пікові ж показники весняних вод очікуємо у першій декаді квітня.
Але це загальноукраїнський прогноз, а конкретно на кожній річці, кожній водоймі ситуація може бути різною. Відповідно всі органи місцевого самоврядування отримали від Гідрометцентру прогнози щодо конкретних територій і розробили свої плани дій на основі загальнодержавного протиповеневого плану центральних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, прийнятого ще у грудні 2009 року на засіданні Державної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
- Які регіони країни можуть опинитись у зоні найвищого водопілля?
- Передусім це території басейнів річок Прип'яті (Волинська, Житомирська обл.), Середнього Дніпра (Сумська, Полтавська, Чернігівська обл.), Інгулу (Кіровоградська обл.), Південного Бугу (Миколаївська, Черкаська обл.), також Одеська, Херсонська області. Але, зазначу, якщо піде різке танення снігу, то стихія може проявитися скрізь, де є місцеві водосховища чи річки.
Наприклад, днями на Одещині прорвало дамбу на, здавалося б, невеликому ставку. Водойма перебуває в оренді, практично є приватною, і саме конкретний підприємець повинен стежити за станом даної гідротехнічної споруди, нести відповідальність у випадку якогось порушення її цілісності, за безпеку людей. На жаль, досі виходить так, що об'єкт приватний, туди без дозволу ніхто і зайти не може, але наслідки аварії ліквідуються за рахунок держави. Зокрема, там після прориву дамби виникла проблема з водогоном, газопроводом. Між тим, варто було завчасно скинути з ставка зайву воду, перевірити робочий стан шиберів, і все обійшлося б.
- На чому зараз зосереджуються зусилля підрозділів і служб МНС?
- Уряд розробив цілу низку превентивних заходів, серед яких - дренаж води Дніпровського та Дністровського каскадів, а також реалізація заходів щодо руйнування льодового покриву на річках, Київському та Кременчуцькому водосховищах.
Для ліквідації крижаних заторів нами створено 27 піротехнічних груп у кожній області, які вже працюють на водних артеріях, зокрема у Львівській, Миколаївській, Дніпропетровській, інших областях. На щастя, поки що не маємо масових заторів, але, підкреслю, у будь-якому випадку наші піротехніки виконують досить складну і ризиковану роботу, коли треба виходити на кригу і діяти, що називається, у ручному режимі. Ось одне з останніх повідомлень: в місті Яремче на річці Прут утворилися затори завдовжки понад 300 метрів, унаслідок чого виникла загроза пошкодження автомобільного мосту. Спільно з нашими представниками місцева влада прийняла рішення про проведення підготовчих заходів і на випадок ускладнення ситуації - підривних робіт. На урядовому рівні розроблено важливий документ щодо режиму роботи Дніпровського і Дністровського каскадів, і зараз за цим планом йде скидання води практично до мінімального рівня. Ми розраховуємо таким чином вивільнити обсяги для надлишкової води загалом в межах 15-16 куб. км. Щодня я отримую дані про ці процеси по всіх водоймах, про коливання рівнів води. І вже на 1 березня ми змогли вивільнити резервний об'єм води понад 9 куб.км.
- Наскільки спеціальні підрозділи і загони МНС забезпечені необхідною технікою і засобами?
- Загалом на реалізацію протиповеневих заходів з Резервного фонду виділено 95,8 мільйона гривень. Але тут треба сказати про розподіл повноважень і відповідальності між органами виконавчої влади, адже, наприклад, гідротехнічні споруди знаходяться у підпорядкуванні Державного комітету з водного господарства. Тож кошти розподіляються між відомствами відповідно до покладених обов'язків. Безумовно, фінансування ускладнене зараз, коли не прийнято закон про бюджет, коли кошти йдуть лише на зарплату, на комунальні платежі. Ми подали свої пропозиції до уряду, чекаємо, що з Резервного фонду нам буде виділено додаткові кошти. Адже відчуваємо велику потребу в авіаційній техніці, зокрема - її ремонті, що дало б змогу проводити аерофотозйомку, оперативно перекидати фахівців, технічні засоби у місця виникнення надзвичайних ситуацій. Зараз маємо у своєму розпорядженні авіагрупу з 2 літаків і 6 вертольотів. Загалом у системі МНС вже приведено в готовність до дій за призначенням 21 тисячу 260 рятувальників та близько 650 одиниць техніки, в тому числі плавзасоби.
- Як ви оцінюєте рівень взаємодії міністерства з органами місцевої влади? Є розуміння загальної відповідальності?
- Всі обласні державні адміністрації доповіли про готовність діяти в умовах настання повені, всі розробили відповідні плани дій - щодо пропуску води, евакуації населення в разі необхідності. Я маю повну інформацію від наших головних управлінь в областях, які, у свою чергу, постійно контактують з органами місцевого самоврядування, обмінюються оперативною інформацією. І скажу, що на даний момент не бачу великих проблем у підготовці до весняного водопілля.
Зазначу, що місцеві органи виконавчої влади мають забезпечити сталу роботу насосних станцій, ліквідувати відсутність або захаращення дренажних систем та водовідвідних каналів, розчистити від сміття русла річок, укріпити береги річок, захисних дамб та гідротехнічних споруд. Впевнений, що ці роботи будуть виконані вчасно. Проте як фахівці ми повинні готуватися до найгірших сценаріїв розвитку подій, враховувати всі можливі ризики. Зазначу також, що ми маємо постійний зв'язок з нашими колегами з Білорусі, звідки до нас може прийти велика вода, а також з рятувальниками Росії, Румунії, Польщі. З цими сусідніми державами у нас укладені відповідні угоди про співпрацю. До речі, днями на Волині представники України та Білорусі, серед яких фахівці МНС, працівники водних господарств і органів місцевої влади, узгодили порядок пропуску води річками та каналами Дніпро-Бузького водного шляху на території двох прикордонних областей - Волинської та Брестської.
- Яка ситуація складається за цих умов у південних областях? Там спроможні впоратися з "зайвою" водою?
- У Херсонській області зараз запущено в дію 162 дренажні насосні станції, які спроможні понизити рівень весняного водопілля. Скажу, що цього року це зроблено раніше, ніж зазвичай, ми вирішили діяти на випередження. У тій же Херсонській та Дніпропетровській областях рятувальники МНС разом із бригадами Держводгоспу та комунальниками уже зараз ліквідують наслідки підтоплення грунтовими і стічними водами приватних будинків і садиб.
- А чи можуть виникнути проблеми у жителів котеджних містечок, побудованих нижче Києва, на намивних грунтах?
- Загалом, усі річки вийдуть на заплави, і, безумовно, будинки, споруджені без необхідних дозволів, без врахування особливостей конкретної водойми, можуть постраждати. Ми це бачили під час повені у Західній Україні в 2008 році.
- Що ви особисто порадили б людям, які можуть опинитися в зоні повені?
- Передусім, треба бути передбачливим і поінформованим. Потрібно звертатися до наших працівників, до органів місцевого самоврядування, які володіють усією необхідною інформацією щодо підняття рівня річок на конкретних територіях. Не завадить самим оглянути водойми, дамби, що є поряд, дізнатися, чи злили тут воду, в якому стані річища річок, які іноді бездумно захаращують, розчистити, якщо є така змога. Тобто, треба потурбуватися про власну безпеку, звісно, знати хоча б телефони рятувальних служб тощо.
Спеціальні пам'ятки розміщені і на офіційному сайті МНС, тут же можна ознайомитися і з оперативною інформацією, дізнатися прогноз погоди.
Зі свого боку хочу наголосити, що рятувальники МНС завжди готові прийти на допомогу у будь-якій складній ситуації.
|